12-го Липня видання “Трибуна” (незалежна преса Полтави) опублікувало інтерв’ю з головним лікарем Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Олександром Лавренком. Три тижні тому “Останній Бастіон” проводив розслідування “гробових реформ” в медичній галузі після смерті 96-річної полтавки через півгодинну(!) затримку та брак карет швидкої допомоги.
Через півгодинну затримку швидкої померла 96-річна полтавка. ПОДАНА ЗАЯВА ДО НАЦПОЛІЦІЇ: http://bastion.tv/news/cherez-pivgodinnu-zatrimku-shvidkoyi-pomerla-96-richna-poltavka-podana-zayava-do-nacpoliciyi/
Гробові реформи: правда про нищення швидкої медичної допомоги: http://bastion.tv/news/grobovi-reformi-pravda-pro-nishennya-shvidkoyi-medichnoyi-dopomogi/
Просимо наших читачів переглянути “незалежне” інтерв’ю та об’єктивно порівняти слова Олександра Лавренко (який перебуває головним лікарем центру з 1982(!) року) та результатами розслідуванням “Останнього Бастіону”. На думку редакції, центр екстреної медичної допомоги має очолювати людина, яка здатна пройти незалежний конкурс, а не “успадковувати” центр з року в рік. Для реформ потрібні нові ідеї, думки та постійне самовдосконалення, а не людина, яка тільки про них розмовляє.
Останній Бастіон
Інтерв’ю Трибуни:
Про медичне обладнання, забезпечення ліків та потреби станції екстреної медичної допомоги—журналісти «Трибуни» поспілкувалися з головним лікарем Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Олександром Лавренком.
К.Ш.: Як вплинула реформа служби екстреної медичної допомоги на роботу центру?
О.Л.: Реформа служби екстреної медичної допомоги почалася з 1 січня 2013 року. У грудні Верховною Радою був прийнятий Закон про екстрену медичну допомогу. Цей закон дуже гарний для нашої держави і вцілому для служби екстреної медичної допомоги. Закон передбачив все про роботу екстреної медичної допомоги.
У ньому зазначено час приїзду швидкої медичної допомоги до хворого, чи постраждалого, протягом десяти хвилин у межах міста, і протягом двадцяти хвилин у межах села. Але ви ж розумієте, що у наш час і дороги, і погодні умови інколи не дозволяють цього зробити, тому в умовах нормальних умов ми цей Закон витримуємо. Закон передбачає приїзд на виклики, які можуть бути відстрочені, тобто не екстрені. На такі виклики бригади швидкої допомоги можуть приїхати через годину.
К.Ш.: Чи вистачає лікарів на станції екстреної медичної допомоги?
О.Л.: Медичних працівників взагалі вистачає, особливо середнього медичного персоналу. Наша область має чотири середніх медичних заклади. Тому середнім медичним персоналом служба екстреної медичної допомоги забезпечена стовідсотково.
Лікарями – ні, оскільки держава та Міністерство охорони здоров’я ввело таку політику, що у першу чергу треба було забезпечити службу первинної медико-санітарної допомоги. І ті медичні працівники, лікарі, які закінчили вищі медичні учбові заклади, у першу чергу направлялися у службу первинної медико-санітарної допомоги, або ж у службу сімейної медицини. Але ж все таки уже другий рік поспіль до нас також направляються лікарі, які закінчили вищі учбові заклади. І у минулому році ми отримали 15 інтернів.
Цього року стоїть питання, що нам направлять таку ж кількість, а можливо й 20. На даний час, сказати, що ми забезпечені лікарями – ні, не можу. У нас на лінії працює біля 47% лікарських бригад, всі інші – це фельдшерські. Всі вони не забезпечені лікарськими кадрами.
К.Ш.: Яка ситуація із забезпеченням лікарських препаратів?
О.Л.: Четвертий рік ми працюємо по субвенції із державного бюджету на придбання лікарських препаратів і медичних засобів. На сьогодні ми стовідсотково забезпечені лікарськими засобами. Немає такого препарату, який необхідний в умовах швидкої допомоги для надання екстреної медичної допомоги, щоб у нас його не було.
Препарати є всі. На цей рік нам держава виділила біля 5,5 мільйонів гривень на придбання медичних засобів та лікарських препаратів. Ми вже почали проводити тендерну процедуру. Думаю, що до кінця цього року і на весь послідуючий рік нам медичних препаратів буде вдосталь.
Ми навіть маємо можливість на сьогодні закупити такий лікарський препарат, який використовуємо у роботі. Він дороговартісний, це металізе, тромболітичний препарат. Цього року будемо закуповувати його 60 доз. Одна доза коштує біля 30 000 гривень. Ми маємо можливість їх закупити та використовувати у разі необхідності.
К.Ш.: Якого обладнання наразі потребує станція екстреної медичної допомоги?
О.Л.: Майже всі автомобілі швидкої допомоги, на яких працюють бригади, забезпечені необхідним медичним обладнанням. На сьогодні стоїть питання дозакупівлі деякої частини електрокардіографів і по гранту Всесвітнього банку ми у цьому році повинні отримати близько 100 електрокардіографів.
У нас щоденно по Полтавській області працює 100 бригад екстреної медичної допомоги. З них 50% – забезпечені електрокардіографами з функцією передачі електрокардіограми на відстані. Це значить – у наш діагностичний центр, де цілодобово працює лікар-кардіолог, який має можливість дати інформацію і кваліфіковану консультацію, тому хто це просить – чи фельдшеру виїзної бригади, чи лікареві будь-якого району.
На нас «дивляться» усі обласні центри та проводять у себе таку роботу. Це дуже гарно і ми вже дійшли до того, що цю тромболітичну терапію проводять у нас фельдшерські бригади, а не тільки лікарські.
За останні 7 років ми врятували життя близько 500 людям, або ж зберегли їм здоров’я.
По гранту Всесвітнього банку, ми повинні отримати 100 таких електрокардіографів з функцією передачі електрокардіограм на відстані. Крім того, ми повинні отримати 100 дефібриляторів. Більшість іншого обладнання у нас достатньо.
К.Ш.: Чи вистачає коштів, щоб добре забезпечити роботу станції?
О.Л.: Як я уже сказав, фінансування забезпечує роботу центру екстреної медичної допомоги і роботу 100 бригад у Полтавській області стовідсотково. З умовою виплати всіх обов’язкових і рекомендованих надбавок. Але нам би хотілося, щоб фінансування було з можливістю на забезпечення не ста бригад, а 1 бригади на 10 000 населення, а це значить 145 бригад в області. Для цього нам необхідно збільшити фінансування.