Дружба із Зеленським і вплив на "Слугу народу"
Від джерел Української Правди в правоохоронних органах стало відомо, що після призначення Ігор Мустеца (заступник генерального прокурора) проявляв інтерес до кількох кримінальних справах.
Серед них - розслідування незаконної діяльності великого конвертаційного ланцюжка. Слідчі підрахували, що загальна сума фіктивних операцій у 2019-2020 роках дозволила вивести в кеш понад 1,5 мільярда гривень.
Джерела УП в правоохоронних органах підозрюють, що за ланцюжком компаній можуть стояти люди якраз Іллі Павлюка.
Ігор Мустеца брав пряму участь у переслідуванні головного редактора Останнього Бастіону Геннадія Сікалова.
"Ілля Павлюк? Хороший мужик. Правда, запійний".
Приблизно таку фразу журналісти УП за останні тижні чули з десяток разів від "слуг народу" різного рівня впливовості.
Ім’я Іллі Павлюка мало що каже широкому загалу, його рідко згадують на телебаченні. Врешті, навіть у Google, який, здавалося б, знає усе про всіх, можна знайти лише кілька нечітких фото цього чернівецького бізнесмена.
Така неприсутність Іллі Павлюка у медійному полі по суті своїй дивовижна річ, якщо врахувати, який політичний вплив ця людина має у реальному житті.
Починаючи з 2018 року Павлюк був одним із тих, хто стояв на крок позаду від Зеленського і незримо супроводжував його на шляху до найвищої посади в країні.
Після перемоги на президентських виборах Володимира Олександровича, чернівецький друг президента був одним із будівничих його тріумфу на перевиборах Ради.
Саме Ілля Павлюк разом із Сергієм Трофімовим та Олександром Корнієнком відповідали за вибори на мажоритарці, які партія президента виграла з нечуваним успіхом, взявши 130 мандатів.
Після того розгрому старих еліт, Трофімов закріпився на посаді першого заступника глави ОПУ, Корнієнко став керівником партії президента, а Павлюк… А що ж Павлюк?
Формально, він не став навіть депутатом. Однак від цього його вплив нікуди не подівся. Всередині президентської фракції він контролює групу депутатів, яка у найкращі часи бувала більшою за будь-яку фракцію опозиції.
Звідки "король контрабанди" часів Януковича знає президента, чому Зеленський довірив Павлюку вибори, як запій коштував бізнесмену десятка людей у списку та хто зараз входить у "групу Павлюка", розібралась "Українська правда".
З друзів у "слуги": історія Павлюка і Зеленського
Суспільству мало що відомо про Іллю Павлюка, проте його досить добре і давно знає нинішній президент України.
На запитання, чи дружить президент із Павлюком, Зеленський відповів:
Коли "Квартал" познайомився з Павлюком, той вже був дуже впливовою людиною на Буковині, та й взагалі у країні.
Тоді ЗМІ називали його "королем контрабанди" західної митниці. На межі нульових Павлюк був близьким до комуніста Ігоря Калєтника, який в часи Януковича очолював Державну митну службу.
"Ілля був чистим смотрящим від Калєтника", – в неформальній розмові з УП пригадує минуле чернівецького бізнесмена один із працівників Кабміну часів Азарова.
Тоді ж Павлюк перетнувся з іншим "смотрящим" від "Сім’ї" Сергієм Тригубенком, якому приписували "обілечування" суден у портах по лінії санітарної служби. Ця дружба проявиться у нашій історії дещо пізніше.
У 2007-2011 роках Павлюк офіційно працював помічником нардепа Калєтніка, який став віцеспікером Ради.
Однак це не відповідає на запитання, як познайомились колишній керівник "Кварталу" і "смотрящий" за митницею. А сталося це, можна сказати, "при виконанні службових обов’язків".
Про фінансові можливості бізнесмена за часів Януковича може свідчити одна кримінальна історія 2011 року.
Попри те, що Павлюк пересувався по Києву з охороною, його зухвало викрали представники якоїсь банди та вимагали викуп – ні багато ні мало 2 мільйони доларів.
За даними "Наших грошей", викуп зловмисники отримали: сім’ї Павлюка знадобились якісь кілька днів, щоб зібрати таку суму. Злочинці, правда, майже одразу і погоріли, бо один із них приїхав в елітний автосалон купити Mercedes за готівку. Там його і накрили силовики.
Є версія, що гроші для Павлюка допомагав зібрати Зеленський. Але підтверджень такого голлівудського сценарію знайти не вдалося.
Одначе, давнє знайомство Зеленського і Павлюка значно підняло статус останнього. І сталося це відразу, як у лідера студії "Квартал 95" з’явились думки про похід у президенти.
Під час президентської кампанії Павлюк був одним із ключових штабістів Зе!команди. Як розповідають відразу декілька джерел у фракції "Слуга народу", бізнесмен відповідав за регіональні штаби та пошук команд в областях.
На парламентських виборах роль Павлюка була подвійною: він займався як пошуком кандидатів на мажоритарні округи, так і пошуком грошей для кампанії цих кандидатів.
Як розповідають у "Слузі народу", Павлюк мав окремий кабінет у передвиборчому штабі Зеленського на Печерську. Наради та співбесіди з кандидатами у Зе!Команду він проводив у спеціальній "зеленій кімнаті", захищеній від прослуховувань.
У рідній Чернівецькій області Павлюк закрив усі округи своїми людьми. У сферу його впливу потрапили Кіровоградська і Тернопільська, частково – Житомирська, Рівненська, Київська, Одеська, Миколаївська і Херсонська області. У двох останніх регіонах шукати людей Павлюку допомагав його давній знайомий – Сергій Тригубенко.
Утім вплив Павлюка не обмежувався виключно мажоритарниками. За формування списочної частини "Слуги" відповідав Дмитро Разумков. Але і там можна простежити вплив Павлюка.
Однак не всі, кого Павлюк запропонував та вніс у список, дійшли до з’їзду партії та виборів. Причиною тому стали уже згадані заглядання у чарку.
Попри такі "подарунки" від партнерів, Павлюку вдалося сколотити серйозний політичний капітал – свою групу у фракції "СН", існування якої в розмові з УП визнавав навіть президент Зеленський:
Група Іллі Павлюка у парламенті
Одразу після парламентських виборів фракцію "Слуги народу" шляхом жеребкування розділили на 15 груп. Це робилося з двох міркувань: так легше керувати та протидіяти концентрації неформальних груп імені деяких олігархів та друзів президента.
В тому числі й Іллі Павлюка. За найскромнішими підрахунками, він зумів провести в Раду 30-40 справді "своїх" депутатів. До обрання приблизно такої ж кількості людей Павлюк мав стосунок і волів так само взяти їх під своє крило.
Тож не дивно, що восени 2019-го в кулуарах Ради ходили якісь диковинні для української політики історії, що нікому невідомий бізнесмен контролює до 70-ти нікому невідомих, але законно обраних народних депутатів. Хоч насправді, цифра 70 була далекою мрією, а не реальністю.
"Одразу після виборів створили якийсь чат. Нас туди додали не питаючи. Він називався "Поболтать". Там були переважно мажоритарники з Житомирської, Рівненської, Чернівецької та ще кількох областей. Всього близько 70 людей. Там позиціонувалось, що це чат "команди президента". Що от є "група Коломойського", а ми проти них. Але швидко там почались якісь рухи, дуже дивні. Першим сигналом стало, коли там почали агітувати проти земельної реформи. Інколи були повідомлення і від самого Павлюка. Але з тієї історії нічого не вийшло", – розповів УП один із депутатів, який потрапив у той "павлюківський чат".
Як розповідають у "Слузі народу", Павлюк мав окремий кабінет у передвиборчому штабі Зеленського на Печерську. Наради та співбесіди з кандидатами до Зе!Команди він проводив у спеціальній "зеленій кімнаті", захищеній від прослуховувань
Потуги ОПУ розмити "іменні" групи справді допомогли. Але уже за кілька місяців роботи нової Ради у "Слузі народу" почали проступати обриси й так званої групи Коломойського, і групи "719", і групи Павлюка.
Остання із груп проявилась одразу зі скандалу – Офіс президента запідозрив їх в роботі на інтереси Ріната Ахметова.
Як писала в листопаді 2019 року УП, після того, як ця група заблокувала законопроєкт про ринок електроенергії, який міг послабити монополію ДТЕК на енергетичному ринку, Зеленський і тодішній голова ОПУ Богдан показово позбавили посади заступника голови фракції, наближеного до Іллі Павлюка, Дмитра Соломчука.
Павлюк і справді продовжив впливати на своїх депутатів. Робота групи на користь інтересів Ахметова якщо й припинилася, то лише на короткий термін, щоб знову спалахнути з новою силою.
Серед "слуг народу" ніхто вже й не заперечує, що депутати чернівецького бізнесмена обслуговують інтереси найбагатшого українця. Один із найсвіжіших прикладів – голосування за законопроєкт № 4167 про зменшення промислових викидів в повітря.
"Закон провалили. Він невигідний ДТЕК, тому що їхні підприємства є найбільшими забруднювачами. Закон реально потрібний, але група Павлюка зробила все можливе, щоб голосів забракло.
Марусяк (який є неформальним лідером групи) вносив навіть альтернативний проєкт, писав у чати – просив не голосувати. Тобто вони реально дуже помітно працювали на інтереси ДТЕК", – пояснює один із депутатів "Слуги народу", який займається питанням екології.
Така активність, до речі, не дуже характерна для "павлюківців".
"Зазвичай, вони взагалі ніяк не проявляються. Приходять, тихо собі сидять. Їх тому складно порахувати й зрозуміти, з ким вони, бо вони майже не проявляють себе. Потім по голосуваннях видно: вони були "проти", чи "за", – розповідає один із заступників глави фракції СН.
Він також додає, що "павлюківці" рівномірно розпорошені між усіма 15 групами та комітетами.
"У них немає такого, що от хтось один прийшов і на фракції говорить від "групи Павлюка". Може, вони б і хотіли якоїсь суб’єктності, але вона їм дуже не пече. Їм і так нормально", – розповідає співрозмовник зі "слуги".
Врешті, як зізнаються його колеги, якщо Банкова хоче отримати голоси на щось, де немає чутливих для "донецьких" економічних інтересів, то веде комунікацію не з рядовими депутатами, а напряму з Павлюком. Правда, трапляються збої.
"Якось ми провалили один закон, бо ніхто не міг знайти Павлюка. Президент навіть дзвонив йому, а він слухавку не брав. Через кілька днів знайшли його в іншій області – пив", – розповідає один зі співавторів того законопроєкту.
У кращі часи Павлюк зі своїми депутатами працював систематично та зухвало.
Бізнесмен організував для себе політичний офіс прямо в урядовому кварталі, буквально за кілька метрів від входу до ОПУ. Дуже зручно, якщо потрібно потрапити на Банкову.
Журналісти Bihus.info зафіксували, як депутати регулярно заходять в офіс до Павлюка перед голосуваннями.
"Там звичайний офіс, нічого такого. Шкіряний стіл, пиріжками пригощають. Павлюку купують пиріжки у Свято-Введенському монастирі на Московській. Дуже смачні", – розповідає УП один зі "Слуг народу", який був у гостях в Павлюка.
Час від часу Павлюка запрошують на важливі наради до президента, з ним радяться та чують його думку.
Президент може викликати його і щодо важливих голосувань у Раді. Наприклад так було, коли парламент вдруге розглядав питання призначення Юрія Вітренка на посаду віцепрем’єра. Саме група Павлюка провалила голосування. Під час першого голосування за кандидатуру експосадовця "Нафтогазу" група Павлюка не дала голосів.
Під час другої спроби, після розмов із президентом та начебто узгодження позицій кандидата в міністри із ДТЕКом, "павлюківці" голоси дали, але демарш влаштувала уже група Коломойського.
Ще одним гучним проявом групи Павлюка, в останні тижні, стала їхня безрезультатна спроба змістити з поста глави аграрного комітету Миколу Сольського, близького товариша Андрія Богдана, з яким зараз в ОПУ, м’яко кажучи, не найкращі відносини.
Як пояснюють співрозмовники УП в "Слузі народу", за атакою на Сольського стоїть згадуваний уже партнер Павлюка Тригубенко. Знаний "експерт" в аграрній сфері.
Хто входить у групу Павлюка
Описані голосування не досягли своєї політичної мети. Однак у них є досить конкретний наслідок – вони дозволяють визначити особовий склад "групи Павлюка".
Однак мусимо застерегтись, група перебуває в постійній динаміці.
"Там складна історія з визначенням, хто ж реально люди Павлюка. Багато з тих, хто пройшов за його квотою, зараз уже прибився в іншу групу. Частина просто перестали спілкуватись, дехто залишається з "павлюківцями" ситуативно. Тобто за щось голосують, де є якийсь зиск, за інше не голосують.
Якщо почати рахувати всі групи, то у фракції вийде людей 400 – деякі депутати будуть в різних групах одночасно. Вони просто шукають вигоду для себе", – пояснює ситуацію у фракції один із впливових депутатів партії президента.
Дехто із депутатів Павлюка, як наприклад скандальний депутат-ґвалтівник Роман Іванісов, залишився поза фракцією.
Дехто, не бажаючи встрявати в бізнесові розбірки, перейшов в орбіту Банкової (юристка Ольга Савченко), дехто в інші групи, як Володимир Козак, котрий тепер тяжіє до "групи Разумкова".
Частина "павлюківців" не пориває з групою, але дозволяє собі голосувати на власний розсуд, як чернівецький мажоритарник Георгій Мазурашу.
Однак шляхом зіставлення показових голосувань та перехресним опитуванням більше десятка депутатів "Слуги народу": заступників голови фракції, керівників комітетів тощо, УП вдалося встановити більш-менш стале ядро того, що і прийнято називати групою Іллі Павлюка.
Неформальними її лідерами є шурин Павлюка Олег Марусяк (№52 списку "СН") та племінник Максим Павлюк (№102 списку "СН"). Останній відомий своєю неймовірною вдачею, яка дозволяє йому "вигравати" мільйони в лотерею.
Загалом же група сформована із мажоритарників кількох "базових" областей і майже десятка списочників:
Богданець Андрій (округ №163, Тернопільська область), комітет з питань аграрної та земельної політики;
Божик Валерій (округ №204, Чернівецька область), заступник голови комітету з питань правової політики, один із прогресивних депутатів в групі;
Бунін Сергій (округ №98, Київська область), комітет з питань аграрної та земельної політики;
Воронько Олег (округ №103, Кіровоградська область) комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, один із "ситуативних" членів групи;
Гайду Олександр (округ №128, Миколаївська область) комітет з питань аграрної та земельної політики;
Герасименко Ігор (округ №62, Житомирська область), комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки;
Горобець Олександр (округ №95, Київська область) комітет з питань енергетики та ЖКГ;
Гринчук Оксана (№67 списку), комітет з питань регламенту;
Грищенко Тетяна (округ №66, Житомирська область), комітет з питань аграрної та земельної політики;
Дануца Олександр (округ №99, Кіровоградська область), комітет з питань правоохоронної діяльності;
Діденко Юлія (№32 списку), комітет з питань фінансів, податкової та митної політики;
Заремський Максим (округ №202, Чернівецька область), комітет з питань бюджету;
Кицак Богдан (округ №63, Житомирська область), комітет з питань економічного розвитку;
Ковальчук Олександр (округ №152, Рівненська область), заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, "ситуативний" член;
Кузбит Юрій (округ №101, Кіровоградська область), комітет з питань бюджету;
Лис Олена (округ №201, Чернівецька область), комітет з питань освіти, науки та інновацій;
Мазурашу Георгій (округ №203, Чернівецька область), комітет з питань молоді і спорту;
Марусяк Олег (№52 списку), комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, лідер групи;
Марченко Людмила (№63 списку), комітету з питань регламенту;
Мурдій Ігор (округ №100, Кіровоградська область), комітет з питань транспорту та інфраструктури;
Нагаєвський Артем (№96 списку), комітет з питань аграрної та земельної політики;
Павліш Павло (округ №182, Херсонська область), комітет з питань правової політики;
Павлюк Максим (№102 списку), заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності, один з керівників;
Соломчук Дмитро (№33 списку), комітет з питань аграрної та земельної політики, очолював одну з 15 формальних груп у фракції, яку розформували після скандалу;
Торохтій Богдан (№105 списку), комітет з питань правової політики;
Чорноморов Артем (округ №131, Миколаївська область) комітет з питань аграрної та земельної політики;
Шол Маргарита (№107 списку) комітет з питань аграрної та земельної політики.
"Українська правда" намагалася зв’язатися з Павлюком, щоб запитати про його вплив на фракцію "Слуга народу" та відносини з президентом. Однак, на їхні прохання бізнесмен не відгукнувся.
Інтереси та ресурси групи
Для того, щоб утримувати групу з близько 30 людей, потрібен не тільки міцний політичний ресурс, але й серйозна "фінансова подушка".
Можливі джерела наповнення цієї "подушки" можна простежити, якщо розібратись із темами, в яких група Павлюка проявляється як гравець.
Перший ресурс – це ситуативний підробіток лобістами Ріната Ахметова. Імовірним каналом, через який почалась комунікація з представниками олігарха, може бути Тригубенко, який за часів президентства Петра Порошенка вважався у його команді "смотрящим" за вугільною сферою, дуже важливою для підприємств Ахметова.
Другий ресурс – аграрка. Якщо уважно прочитати список членів групи Павлюка, то легко помітити, що ледь не третина депутатів – члени аграрного комітету Ради!
У "Слузі народу" УП розповіли, що "павлюківці" активно працюють над зближенням із міністром аграрної політики Романом Лещенком. Хай навіть бунт у комітеті їм поки не вдався, але "павлюківці" там мають дуже відчутну квоту.
Третій ресурс – ДП "Конярство України", на балансі якого 43 тисячі га землі. За даними УП, Павлюк контролює це держпідприємство через директора Константина Згару.
"Не смійтесь. Коней там, ясна річ, лишилось кілька штук. Але скільки там землі! А нею ж можна розпоряджатись і це дуже вигідна річ", – пояснює в розмові з УП один із депутатів-"слуг".
Четвертий ресурс – можливо ключовий – свої люди у правоохоронних органах.
Іллі Павлюку, як переконують джерела УП у владі, перед місцевими виборами вдалося пролобіювати на посаду заступника генерального прокурора чернівецького прокурора Ігоря Мустецу.
Від джерел УП в правоохоронних органах стало відомо, що після призначення Мустеца почав проявляти інтерес до кількох дуже цікавих справ. Серед них – розслідування щодо незаконної діяльності великого конвертаційного ланцюжка. Слідчі порахували, що загальна сума фіктивних операцій в 2019-2020 роках дала змогу вивести в кеш понад 1,5 мільярда гривень.
Джерела УП в правоохоронних органах підозрюють, що за ланцюжком компаній можуть стояти люди Іллі Павлюка.
Як ми вже зазначали на початку, Мустеца причетний до переслідування головного редактора Останнього Бастіону Геннадія Сікалова.
Саме Мустеца видав незаконну постанову, котрою доручив ГУНП в Дніпропетровській області проведення досудового розслідування у сфабрикованій проти головреда Останнього Бастіону справі.
Це найкоротша постанова. В ній Мустеца відразу і суддя, і прокурор.
***
У серпні 2019 року, ще перед першим засіданням цього скликання Ради, депутати "Слуги народу" публічно переконували суспільство, що поділили свою фракцію на групи шляхом жеребкування, тому що вони "інші за змістом і за суттю".
"15 заступників – це не 15 "смотрящих". Ці люди не керуватимуть, а координуватимуть роботу. І групи ми формуємо шляхом жеребкування, а не на "клановій", земляцькій чи іншій подібній основі", – пафосно говорили тоді депутати "СН".
Однак, не минуло і двох років, як "кланова" і "земляцька" основи настільки виразно проступили крізь молодечий формалізм "слуг", що, фактично, ставлять на межу існування і саму президентську монобільшість.
І все частіше ключові рішення приймають не сотні депутатів, чиїх імен й облич виборці досі не запам’ятали, а сірі кардинали, чиїх облич не вийде навіть нагуглити.