Хто освоює $1,75 мільярда міжнародної донорської допомоги Україні

З 2014 року донори виділили на фінансування різноманітних урядових проектів в Україні $1,75 млрд міжнародної допомоги. Для порівняння, з 2003 по 2013 роки донори виділили на українські навколоурядові проекти $450 млн.

Американські науковці Дарон Аджемоглу та Джеймс Робінсон в своїй книзі "Чому нації занепадають" розказали про грантову допомогу Афганістану після атаки Аль Каїди на США 11 вересня 2001 року.

Тоді, після військової операції армії Штатів та її союзників, мільярди доларів полилися до Афганістану. Перший транш коштів було використано на налагодження авіасполучення з Кабулом для перевезень представників донорів. Потім їм знадобились місцеві водії та перекладачі. Потім – місцеві бюрократи.

"Коли кілька досвідчених бюрократів були найняті для обслуговування іноземної допомоги, замість побудови інфраструктури Афганістану, вони почали підривати афганську державу, яку вони начебто повинні були будувати і зміцнювати", - пишуть автори.

З іншого боку, багато грантових коштів пішло на утримання офісів відповідних західних неурядових організацій (NGO) в Женеві та Брюсселі. За підрахунками авторів, зазвичай до кінцевого споживача доходить 10-20% допомоги іноземних донорів.

У менш гіперболізованому вигляді, але приблизно так само, грантові проекти для урядових установ діють і в Україні.

БізнесЦензор розбирався, хто, кому і скільки дав фінансування у післяреволюційний період. Джерелом інформації про донорську допомогу для урядових організацій України є перелік проектів міжнародної допомоги, зареєстрованих у Мінекономрозвитку.

Які висновки можна зробити після аналізу цієї інформації?

Звичайно, багато коштів йдуть на практичну допомогу. Без них українцям набагато складніше було б пережити війну, економічний спад та інфляцію. До таких проектів можна віднести фінансування закупівлі ліків для хворих на туберкульоз, гепатити, або ВІЛ-інфікованих.

Корисними також є кошти, що виділяються на інфраструктурні проекти. Наприклад – проекти по будівництву житла, лікарень та шкіл для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з Криму та Донбасу.

Важливою є підтримка іноземними коштами української армії. Або – проекти, що підвищують радіологічну безпеку.

Але поряд з тим, є чимало негативних висновків.

По-перше, найбільші обсяги коштів, які мають допомогти Україні, виділяються іноземним організаціям.

Серед них Chemonics International, DMI Associates, Global Communities, GFA Consulting Group, Transtec та багато інших. Більшість з них працюють над грантовими проектами в країнах Африки та Азії. Саме такі організації були описані Аджемоглу та Робінсоном в кейсі з Афганістаном.

Фактично, іноземні уряди платять власним організаціям, щоб ті консультували українські органи влади: як правильно втілювати реформи.

По-друге, помітна підтримка іноземними урядами власних виробників шляхом замовлення робіт в Україні.

Наприклад, КП "Львівтеплоенерго" отримує гроші від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на модернізацію мереж та встановлення приладів обліку тепла. Але роботи має виконувати визначена литовська фірма.

Через те, що проекти виконують переважно іноземні технологічні компанії, Україна в перспективі втрачає можливість наростити власне виробництво та розвивати власні технології.

Фактично, уряди інших країн субсидують ринки споживання продукції для власного бізнесу.

По-третє, українські організації, які стають виконавцями або споживачами іноземної допомоги для українського уряду, нерідко пов'язані з українськими посадовими особами.

Втілюється ще один принцип, описаний в "Чому нації занепадають". Місцеві бюрократи спрямовують донорські кошти не на практичну допомогу та інфраструктуру країни, а на утримання власних офісів, житла та надринкову заробітну плату своїм протеже.

Так, наприклад, стало з "Офісом інвестиційної ради", який створив екс-голова Адміністрації президента Борис Ложкін, призначивши туди керівником лояльну до себе Юлію Ковалів.

Діяльність цього офісу не принесла Україні ніяких практичних результатів. Хоча він і пов'язана з ним громадська організація отримали у якості допомоги від ЄБРР мільйони гривень.

НАЙБІЛЬШІ ДОНОРИ МІЖНАРОДНОЇ ДОПОМОГИ УКРАЇНІ

Найактивнішим донором міжнародної технічної допомоги Україні в 2014-2018 роках були США. Організації цієї країни профінансували проекти на $823 млн.

Європейський Союз та Німеччина виділили на українські проекти по $304 млн. Активно виділяє фінансування на Україну Канада. З часів Революції уряд цієї країни виділив $133,5 млн.

Замикає п'ятірку найбільших донорів Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). За звітний період, ЄБРР виділив для України $44,2 млн допомоги. Крім того, він є одним з найбільших кредиторів українського бізнесу та інфраструктурних проектів.

ХТО ЯКІ СЕКТОРИ ФІНАНСУЄ В УКРАЇНІ?

Організації США найактивніше цікавляться сектором "національна безпека та оборона" – на нього було виділено $422 млн. На урядування та громадянське суспільство Штати виділили $176 млн, на регіональний розвиток – $58 млн, охорону здоров'я – $55,1 млн, а на ядерну безпеку – $31,6 млн.

 Уряд Німеччини найбільше виділив фінансової допомоги на відновлення Донбасу та ВПО – $130 млн, регіональний розвиток – $97 млн, навколишнє середовище – $17 млн, банківський та фінансовий сектор – $14 млн.

ЄС на "урядування та громадянське суспільство" виділив $80 млн, регіональний розвиток і відновлення Донбасу та ВПО – по $39 млн, економічний розвиток і торгівлю – $25,5 млн, ядерну безпеку – $25 млн, національну безпеку та оборону – $19,8 млн, освіту та науку – $17 млн, енергетику та енергоефективність – $28 млн, транспорт та інфраструктура – $13 млн, навколишнє середовище – $11,3 млн.

Канада найбільше цікавиться аграрним сектором України – профінансовано проектів на $50 млн. На урядування та громадянське суспільство – $36,3 млн. На регіональний розвиток та нацбезпеку і оборону уряд Канади виділив – по $16 млн, а на економічний розвиток - $11,6 млн.

ЄБРР виділив більшу частину фінансової допомоги на енергетику та енергоефективність – $28 млн.

СКІЛЬКИ МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ ДОНОРИ ВИДІЛИЛИ НА РЕФОРМИ

Аналізуючи проекти міжнародної фіндопомоги, зареєстровані у МЕРТ, ми виділили 13 реформ, які були профінансовані міжнародними донорами.

Найбільше грошей було спрямовано на реформу децентралізації – $171 млн. На реформування Державної прикордонної служби, армії та поліції донори виділили $169 млн, $160 млн та $130 млн відповідно.

На реалізацію проектів з енергоефективності з 2014 року донори направили $78 млн.

Реформа державного управління отримала $71 млн.

На які реформи донори виділяли гроші

Судова реформа була профінансована донорами на $56 млн. Незважаючи на великі суми, влиті в реформування системи судочинства, нещодавнє опитування компанії GFK показало, що більша половина респондентів вважають, що ситуація у судовій сфері погіршилася. Так, більше половини опитаних вважають, що добитися справедливого суду в Україні – неможливо, а в незалежність суддів від влади вірить менше третини українців.

Реформа системи освіти отримала – $36 млн, а сектор охорони здоров'я – $17 млн. Цікаво, що згідно з опитуванням GFK, реформу середньої освіти не підтримує 33% респондентів, проти 28%, які проголосували "Підтримую".

Підтримка медичної реформи ще нижча: 45% висловились "проти". Підтримали медреформу 29% опитаних.

ДЕСЯТКА НАЙБІЛЬШИХ БЕНЕФЕЦІАРІВ МІЖНАРОДНОЇ ФІНАНСОВОЇ ДОПОМОГИ

Найбільшими бенефіціарами міжнародної допомоги за 2014-2018 роки стали Мінрегіонбуд, Прикордонна служба, Міністерство оборони, МВС та Мінагрополітики. На проекти зі сфери цих міністерств міжнародні донори з 2014 року витратили $1,11 млрд.

Виконавцями за цими проектам в основній свої масі стали іноземні організації, наближені до донорів. Значну частину бюджетів вони витрачають на задоволення своїх потреб.

Найбільші обсяги коштів, які мають допомогти Україні, виділяються іноземним організаціям. Більшість з них працюють над грантовими проектами в країнах Африки та Азії. Фактично, іноземні уряди платять власним організаціям, щоб ті консультували українські органи влади: як правильно втілювати реформи.

Мінрегіонбуд

Найбільшу суму – $319,5 млн - донори виділили на проекти зі сфери Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Більше всього грошей виділила Німеччина - $190 млн, США – $50 млн та ЄС – $35 млн.

$190 млн від Німеччини були розподілені між вісьма проектами. Зокрема, це проекти з енергоефективності, децентралізації та допомога внутрішньо переміщеним особам (ВПО).

Гроші виділяє Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини, а виконавцем скрізь є Німецьке товариство міжнародного співробітництва.

До слова, це єдина країна-донор, яка доручила розпоряджатися сотнями мільйонів фінансової допомоги не професійним "грантоїдським" NGO, а компаніям, які належать уряду Німеччини.

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) виділило $50 млн на проект "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)". Реципієнтом вказано Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, а виконавцем – міжнародна організація Global Communities, яка створена для освоєння бюджетів міжнародної фінансової допомоги.

Основний обсяг фінансування ЄС - $27,8 млн - направлені на створення центрів з надання адміністративних послуг в Україні. Частина грошей мала піти на ремонт приміщень, меблі, ІТ-обладнання, підвищення кваліфікації персоналу.

Виконавцем обрано шведське агентство міжнародного розвитку SIDA.

Канада виділила $16,7 млн на проект "Партнерство для розвитку". Реципієнтом гранту стала "Асоціація міст України", яку очолює мер Києва Віталій Кличко, а виконавцем - Федерація канадських муніципалітетів.

Державна прикордонна служба

Майже всю суму грошей - $154 млн - на прикордонні проекти виділили США. З них $120 млн було виділено на програму "Виявлення та припинення ядерної контрабанди" на кордонах країни.

Проект повністю фінансується США, а виконавцем проекту є лабораторія Міністерства енергетики США - Pacific Northwest National Laboratory (PNNL), створена у 2014 році, Apogee Group та WGI Global Inc – дочірня компанія американської багатонаціональної інженерної корпорації.

Європейський союз виділив на проекти зі сфери прикордонної служби $6,7 млн. З них $5,1 млн – на допомогу внутрішньо переміщеним особам, які постраждали внаслідок війни на Донбасі, $1,5 млн – на системи прикордонного контролю.

Виконавцем першого гранту є Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні, другого – Головне управління поліції Німеччини.

Міноборони

Майже всю суму допомоги - $159 млн - Міністерство оборони України отримало від Міноборони США. Гроші були направлені на посилення боєздатності української армії та на закупку оборонного обладнання.

Виконавцями проектів є Відділ зменшення загрози при посольстві США в Україні та Командування Сухопутних військ США.

МВС

Проекти МВС фінансує США, які виділили $95 млн, Канада – $21,6 млн, ЄС – $9,1 млн, Нідерланди – $3,4 млн та ОБСЄ – $0,8 млн.

Найбільший транш в розмірі $44,7 млн США виділили для Національної гвардії України, яка підпорядковується МВС. Виконавцем проекту обрана US Army Security Assistance Command. Ця американська організація займається впровадженням програм допомоги арміям "дружніх країн".

Ще $16 млн Міністерство оборони США виділило на "посилення можливостей Нацгвардії щодо здійснення охорони ядерних установок".

Виконувала проект американська компанія Parsons Government Services International.

Нацполіцію України Держдеп США профінансував на $19,7 млн. Проекти виконували: Відділ з правоохоронних питань посольства США в Україні та Міжнародна програма підвищення кваліфікації для органів кримінального розслідування Департаменту юстиції США.

Канада фінансувала підготовку поліцейських України ($5,6 млн) та залучення своїх експертів ($16 млн). Перший проект виконували Agriteam Canada Consulting Ltd. Другий - Королівська канадська кінна поліція.

ЄС на реформу Нацполіції України надав $7,3 млн. Ще $1,8 млн було виділено на заходи з боротьби з організованою злочинністю у сфері наркоторгівлі вздовж "героїнового маршруту".

Перший проект виконувало Управління ООН з обслуговування проектів та поліція Швеції. Другий - Міжнародна та ібероамериканська фундація з адміністрування і громадської політики.

Мінагрополітики

Найбільшим донором проектів зі сфери Мінагропоітики є Канада. Її організації профінансувала агросектор на $50,1 млн.

Так на $33,2 млн Міністерство закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади профінансувало Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).

Проект працює з виробниками плодоовочевої продукції із Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей. Виконавець проекту - Менонітська Асоціація Економічного розвитку.

На $17 млн Міністерство закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади профінансувало проект "Розвиток молочного бізнесу в Україні". Реципієнтами проекту є ГО та кооперативи Дніпропетровської та Львівської областей.

Виконавець – Канадська неурядова організація об’єднання співробітництва для міжнародного розвитку.

США виділили $20,6 млн на проект "Програма підтримки аграрного і сільського розвитку в Україні". Це проект USAID, який надає гранти невеликим агропідприємствам та фінансує інвестиційні проекти в об’єднаних територіальних громадах.

Міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини виділило Україні $6,15 млн.

Найбільшу суму – $2,5 млн – отримав проект "Німецько-український агрополітичний діалог". Реципієнтом проекту вказана ГО "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій". В засновниках ГО вказані: колишній президент України Віктор Ющенко, бізнесмен Сергій Тігіпко, головний економіст адміністрації Віктора Януковича – Ірина Акімова, колишній політик Анатолій Мороз. Керівник проекту – Ігор Бураковський.

Мета проекту розмита – "Консультаційна підтримка України для подальшого розвитку аграрної політики".

Виконавцем проекту є консалтингові компанії GFA Consulting Group GmbH та IAK Agrar Consulting Gmb, які управляють проектами державної допомоги Німеччини.

На надання "консультацій Україні з питань аграрної торгівлі – в рамках Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між ЄС та Україною" Німеччина виділила $1,4 млн. Реципієнт – Мінагрополітики, очолюване Максимом Мартинюком – людиною прем'єра Володимира Гройсмана.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Ця служба, що підпорядковується Мінагрополітики, отримала від донорів $40 млн. Найбільше виділили США – $32 млн на "Програму залучення до спільної біологічної діяльності" та $1,3 млн на впровадження єдиної системи санітарно-епідеміологічного моніторингу та спостереження за захворюваннями в Україні.

Виконавець - Black & Veatch Special Projects Corp. Це інжинірингова компанія, яка працює в ста країнах світу.

МЕРТ

Найбільшими донорами програм зі сфери впливу Міністерства економічного розвитку і торгівлі були: Канада ($27,7 млн), США ($18,5 млн), ЄС ($12,5 млн), Німеччина ($7,3 млн) та ЄБРР ($4 млн).

Більшу частину грошей – $16,2 млн - Канада виділили на програму "Експертна підтримка врядування та економічного розвитку" (EDGE). Чим конкретно займається програма – важко зрозуміти.

Її реципієнтами є: МЕРТ, ГО "Фонд підтримки реформ в Україні" (пов'язаний з чиновниками АП, про них – нижче) АП , НАБУ, НАЗК, Мінфін, Мінінфраструктури, МОЗ, Мінрегіонбуд та КМУ.

Інший проект канадців – "Канадсько-український проект з підтримки торгівлі та інвестицій" (CUTIS) – має більш конкретну мету: нарощування експорту з України до Канади та збільшення притоку канадських інвестицій в українську економіку. Бюджет програми $11,5 млн.

Реципієнт – МЕРТ. Виконавець - Конференційна Рада Канади. На що йдуть гроші? На консультації українського бізнесу та технічну допомогу.

США профінансували програму "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах" (TAPAS). Бюджет програми - $18,5 млн виділено Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) на допомогу уряду України у провадженні реформ та боротьбу з корупцією.

Виконавцями проекту стали Фонд Євразія, Інститут відкритих даних, Фонд Східна Європа; ГО "Агенція журналістики даних" (сайт Texty.org.ua), ГО "Соціал Буст" (активіст Денис Гурський), "Консорціум економічних досліджень та освіти" (засновник Київської школи економіки – KSE) та ГО "Трансперенсі Інтернешнл Україна" (підрозділ міжнародної антикорупційної організації).

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України

Проекти зі сфери цього міністерства отримали від міжнародних донорів $63 млн.

Найбільшу суму виділили США – $53,7 млн через своє Агентство з міжнародного розвитку - USAID.

З цього бюджету USAID направило на $51,8 млн на "Зміцнення громадської довіри (UCBI - II)". Мета проекту ще менш конкретна за назву: "розширення кола прихильників реформи на основі толерантності та західних цінностей; підвищення рівня довіри громадян і участі у процесі реформування на місцевому рівні; зменшення вразливості до зовнішньої маніпуляції та інформації".

Освоює фінансування професійна грантоїдська організація - Chemonics International Inc.

МОЗ

Проекти Міністерства охорони здоров'я отримали $42,2 млн. Все фінансування – США. Більшу половину виділило Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) – $37,5 млн.

Зокрема, $22 млн було виділено на програми з протидії ВІЛ/СНІДу в Україні.

На програму "Безпечні, фінансово доступні та ефективні лікарські засоби для українців - SAFE Med" було виділено $12,4 млн. Гроші отримала компанія Management Sciences for Health, Inc., яка працює в бідних країнах за програмами доступності ліків.

Міненерговугілля

Проектам, де бенефіціаром виступає Міністерство енергетики та вугільної промисловості, донори надали $42 млн.

Найбільший обсяг фінансування надав Європейський союз – $18,5 млн. З них $11,8 млн було надано на програми, пов'язані з ядерною безпекою.

Ще на $4,3 млн було профінансовано програму "ліквідації аварійного стану Придніпровського хімічного заводу (ПДХЗ) у Камянському". Виконавець - ТОВ "Маккінзі і компанія Україна" – дочка міжнародної компанії McKinsey & Company.

На комплексне дослідження підземних газосховищ України ЄС дав $2,4 млн. Гроші освоїв консорціум компаній: KANTOR Management Consultants S. A. (Греція), Expertise France (Франція), N. V/ KEMA (Нідерланди) та Mott MacDonald (Великобританія).

Німеччина виділила $7,6 млн фінансування на модернізацію периметра "Южно-Української АЕС" ($4,8 млн) та на системи фізичного захисту енергоблока № 3 "Рівненської АЕС" ($2,8 млн). Виконавець програм - Товариство з безпеки установок і реакторів (Німеччина).

На програми з ядерної безпеки США виділили $6,6 млн. На фізичний захист "Южно-Української АЕС" – $5,8 млн. Виконавець – українська корпорація ТСМ Груп.

ЯКІ УКРАЇНСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКОНУВАЛИ ПРОЕКТИ ЗА ГРАНТОВІ ГРОШІ

Не дивлячись на те, що основними виконавцями замовлень іноземних донорів ставали власне іноземні організації, частину грошей отримали резиденти України.

Українські організації, які стають виконавцями або споживачами іноземної допомоги для українського уряду, нерідко пов'язані з українськими посадовими особами. Місцеві бюрократи спрямовують донорські кошти не на практичну допомогу та інфраструктуру країни, а на утримання власних офісів, житла та надринкову заробітну плату своїм протеже.

$22 млн на п'ятирічну програму з 2017 по 2022 рік отримали Благодійна організація "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" (Мережа ЛЖВ) під керівництвом Дмитра Шерембея та Міжнародний благодійний фонд "Альянс громадського здоров’я" під керівництвом епідеміолога Юрія Кобищі.

Перша організація допомагає в закупівлі ліків для ВІЛ-інфікованих, друга спрямована на боротьбу з епідеміями, туберкульозом та гепатитами в Україні. Гроші виділені Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

На другому місці за обсягом грошей серед українських виконавців Український фонд соціальних інвестицій (УФСІ). Її центральний офіс очолює Андрій Лактіонов, який до 2017 року обіймав різні посади в Державній фіскальній службі (ДФС). Остання - в.о. директора Департаменту міжнародних зав'язків ДФС.

Андрій Лактіонов

Голова наглядової ради УФСІ – міністр соціальної політики Андрій Рева, що входить до команди прем'єра Володимира Грйосмана.

Глава уряду контролює ДФС через свого соратника в.о. голови Мирослава Продана.

В рамках дворічної програми, з початку 2016 до кінця 2018 року, Фонд отримав від Міністерства економічного співробітництва Німеччини 14 млн євро.

Програма передбачає будівництво житла та інфраструктури для внутрішньо-переміщених осіб (ВПО) з Криму та Донбасу. Проекти реалізовуються в Дніпропетровській, Харківській та Запорізькій областях.

Третя позиція у львівського міського КП "Львівтеплоенерго", яке в 2017-2019 роках реалізує проект з енергоефективності на гроші ЄБРР вартістю 10 млн євро. За гроші донорів львівські комунальники мали замовити у литовської інженерної компанії Axis Industries модернізацію тепломереж Львова.

Асоціація міст України отримала $8,2 млн від USAID з 2015 по 2020 рік на допомогу в реформі з децентралізації в Україні та $1,4 млн від ЄС на програму "Прозорий, підзвітний, ефективний бюджетний процес на місцевому рівні в Україні".

Головою Асоціації міст України є київський міський голова Віталій Кличко.

П'ятірку замикає консорціум з трьох освітніх організацій, які отримали від USAID $5 млн на покращення реформ в Україні з 2014 по 2019 рік.

Серед них Фонд Східна Європа, президентом якого є Віктор Лях, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, який очолює Ігор Бураковський та Київський економічний інститут.

Остання організація не має сайту. Її очолює Наталя Мостепанюк, яка є бухгалтером Київської школи економіки (KSE). Почесним президентом школи є Тимофій Милованов – заступник голови Наглядової ради нацбанку.

Загалом українські виконавці з 2014 року виграли грантів на $160 млн.

Адміністрація президента

Найцікавішими кейсами, на нашу думку, є гранти, бенефіціаром яких виступає Адміністрація президента (АП) – орган, що забезпечує роботу голови держави.

Так, з 2017 по 2018 роки ЄБРР виділив ГО "Офіс інвестиційної ради" $332 тис. на підтримку Секретаріату Національної інвестиційної ради, секретарем якого, на той момент, був колишній голова АП Борис Ложкін.

Офіс інвестиційної ради очолює Юлія Ковалів – екс-заступник міністра економічного розвитку з команди Ложкіна.

Діяльність "Офісу інвестиційної ради" мала забезпечити зібрання Національної інвестиційної ради, яке за часів опікування нею Ложкіним жодного разу так і не відбулося.

Перше і поки останнє зібрання інвестради відбулось в травні 2018 року під головуванням президента Петра Порошенка. Цікаво, що під час свого перебування на посаді секретаря інвестради, Ложкін розповідав журналістам, що значною частиною особисто фінансує "Офіс інвестиційної ради".

Цікавим є проект вартістю $3,35 млн, спрямований на підтримку реформ в Україні. Його отримала ГО "Фонд підтримки реформ в Україні" в інтересах Мінекономрозвитку.

Крім того, цей фонд отримав $1,5 млн від ЄБРР на "консолідацію експортного потенціалу та сприяння доступу на зовнішній ринок малого та середнього бізнесу України".

Ще $600 тис. фонд отримав від ЄБРР на "підтримку реформ фінансового сектору в Україні".

Фонд очолює Юрій Шкіль, який з 2007 по 2014 рік працював на різних посадах в компанії "Майкрософт Україна", яку з 2009 року очолював заступник голови АП Дмитро Шимків.

Засновниками Фонду є дві юрфірми: "ЮФ Саєнко Харенко" та "ЕКВО" (Aequo). Партнером Aequo є Анна Бабич – цивільна дружина заступника голови АП Олексія Філатова.

Одним із засновників фірми є Олександр Мамуня, який консультував видання Forbes у спорі за ліцензію з UMH Сергія Курченка. Нагадаємо, що UMH, куди входив Forbes, Ложкін продав Курченку в кінці 2013 року.

Фірма "ЕКВО" була створена через два дні після того, як Філатов пішов працювати в АП. До того і Філатов і Бабич були партнерами в ЮФ "Василь Кисіль та партнери".

Останній кейс стосується реформи енергетичного сектору. $1,3 млн на період з 2016 по 2018 рік отримала ГО "ДІКСІ Груп" (DiXi Group). Метою реалізації цього проекту мало стати підвищення прозорості в енергетичному секторі шляхом збору та оприлюднення інформації.

DiXi Group очолює Олена Павленко – дружина заступника голови АП Ростислава Павленка.

Цікаво, що президент має прямий вплив на енергетичний сектор країни, тому що саме він призначає склад Нацкомісії, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП). Водночас його партнер по бізнесу та замголови БПП Ігор Кононенко курує фінансові питання, пов'язані з державними енергетичними підприємствами.

Юрій Віннічук, Сергій Головньов