Це треба у програмі дошкільного і початкового навчання закласти на обов'язковій основі !
Я не спеціаліст з дописування, але так хочеться висловити те, що закарбувалося у пам'яті з дошкільних та шкільних років.
Пригадую 1934 - 1937 роки, дитячий садочок у будинку-читальні "Просвіти", де нас, дітей, готували не тільки до навчання в початковій школі, а й виховували національну свідомість: хто ми є і чиї ми діти. У школі так не навчали, бо по вересень 1939 р. керували польські окупанти, після них прийшли червоні, а через півтора року - коричневі окупанти-фашисти, влітку - знову червоні, а ми, вже школярики, свідомі були достатньо, хто є хто, і більшість з нас пішли в УПА виборювати рідну державу на рідній землі. Отже, у дитячій пам'яті залишилося багато патріотизму.
Виховуймо наших дітей патріотами Самостійної, Соборної, від нікого не залежної Держави Україна!
На початку розвитку дитина, засвоюючи зором довкілля, цікавиться всім, що для неї нове і незнайоме. Саме тоді пора прищеплювати дитині терміни і розуміння патріотичного середовища, всього українського:
Націоналіст: розуміння любові до всього рідного, як до матері, яка тебе породила, але з обов'язком шанувати чуже. Віра в Господа Бога і велич України, тобто оце все, що в легенькій та доступній формі викладено в октолозі "Вірую" української дитини:
Розвиваючись з роками, юнак, юначка від засвоєння даних розумінь переходять до усвідомлення матеріалу, формуються свідомо відважними патріотами. Відмінно підготовленим переходити поступово, без всяких вагань, від октологу "Вірую" до виконання завдань "Декалогу".
З виховною метою рекомендую вивчати в дитячих садочках, школах і домашніх умовах. Потрібно знаходити способи масового охоплення дітей і молоді патріотичною наукою, необхідною у наш час.
Ветеран Визвольного Руху 1942 - 1953 рр.
Мирон КОНЧАК.