Ілля Кива як захисник скривджених полісменів

Авжеж, епатаж, клоунаду і провокації до виборчого процесу залучив не Коломойський – вже Адам прикривав свої гріхи фіговим листям. До речі, успішно – Єва віддала і голос зокрема саме Адамові. Змієві не відломилося. У цьому сенсі поручительство кандидата в президенти, вождя новітнього українського соціалізму і профспілкового лідера працівників гумового кийка і буцегарень за агресивного спілчанця є банальною і логічною акцією.

Ми б не радили у пожертві квп (тут – не каса взаємопомочі, а кандидат в президенти, - авт.) Іллі Киви 115 тисяч гривень на заставу за трохи девіантного хлопця Василя Мельникова шукати політичний підтекст чи викид українофобії за Фрейдом – до цього земляк Ілля не позиціонував себе антибандерівцем. Топить за порядок у чилійському варіанті? Так. Відпрацьованим поглядом пропікає навіть запеклих казнокрадів? Так. Базовий соціалізм використовує як підручний засіб для знешкодження земляка-конкурента Сергія Капліна? Так. Але, погодьмося, підстав вішати усіх собак на чоловіка у нас, як і у прихильного до нього електорату, немає. Ілля Володимирович у підтримці «зажопно-руськомірського» гавкоту не помічений.

Чого не скажеш про пана нд (тут – не наш достойник, а народний депутат, - авт.) Вадима Новинського, котрий топить за полісмена однозначно з ідеологічних позицій. Для цього гіперправославного Степан Бандера як для нормальної людини – Путін.

Ілля Кива – взірцевий голова профкому. Тим паче, що гроші за «Лягай, Бандера!» виклав не з профспілкової каси.

Вадим Демиденко