Наклепи, образи і блокування дисциплінарних справ — як працює кругова порука у ВРП.
Читацька громадськість вже знає, що я подав позов до судді Шевченківського районного суду м.Полтава Гольник, яка на своїй фейсбук-сторінці систематично поширює стосовно мене наклепи та брудну лайку у зв’язку з тим, що я є заявником у «справі Шабуніна»
Докладніше про це ось тут:
Але за межами позовної заяви залишились так звані оціночні судження, якими переповнена писанина «її честі» – оцінку цим судженням має давати не суд, а Вища рада правосуддя. У зв’язку з цим я направив до ВРП вже два десятки дисциплінарних скарг стосовно Гольник.
Втім, суддя Гольник переконана у своїй безкарності й постійно публічно заявляє, що їй нічого не буде, оскільки вона займається «громадською діяльністю» разом з Шабуніним і Жернаковим, а недоторканність їй гарантують її друзі – члени ВРП Маселко та Мороз і дисциплінарний інспектор ВРП Плескач.
І мадам має рацію – коли недавно дисциплінарний інспектор ВРП Гура склав висновок, що відносно судді Гольник треба відкрити дисциплінарну справу, Гольник на своїй фейсбук-сторінці розмістила фотографію Гури й поширила коментар «прєзєрватів штопаний», а член ВРП Мороз заблокував розгляд питання про притягнення Гольник до дисциплінарної відповідальності.
Щоби читацька громадськість розуміла, на яких смітниках за часи Януковича добирали суддів (а Гольник призначена на посаду судді указом незабутнього Віктора Федоровича), публікую нижче уривок з останньої дисциплінарної скарги від 26.01.2026:
***
Про виняткову аморальність судді Гольник Л.В. свідчить та обставина, що в публікації, яка є предметом цієї дисциплінарної скарги, вона розмістила мою фотографію (додаток 10), взяту з моєї фейсбук-сторінки, на доказ того, що я «типовий блатний воїн, який наробив фоток у безпечному місці. Рахувався десь, фоткався у формі, жодних даних, що справді воював – нема».
При цьому суддя Гольник Л.В. грубо перекрутила реальні факти. Використана нею фотографія зроблена в червні 2022 року в зоні бойових дій у Миколаївській області на взводному опорному пункті 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А7375 (далі – ВОП). На фотографії я на спостережному пункті ВОПу під час бойового чергування.
Під час проходження військової служби я не публікував ніяких фотографій і, взагалі, не розповідав про свою службу, оскільки вважав і вважаю, що захищати Батьківщину – це обов’язок кожного громадянина. Лише після демобілізації я відкрив на своїй фейсбук-сторінці і в своєму Телеграм-каналі розділ «Дембельський альбом», куди зрідка викладаю фотографії, які в мене залишились з часів служби. Фотографій дуже мало, бо на фронті було не до фотографування.
Зокрема, 26 листопада 2025 року на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук я розмістив невеликий допис з кількома фотографіями, які були зняті в червні 2022 року на позиціях мого взводу під Миколаєвом:
Фотографії були зроблені тому, що внаслідок зливи ВОП був повністю затоплений водою. У публікації я виклав фотографії нашого ВОПу – бліндаж та окопи, залиті водою, вибух під час артилерійського обстрілу наших позицій з боку противника, мою фотографію на спостережному пункті та супутникові знімки, які засвідчили масштаб фортифікаційних і земляних робіт, проведених нами.
Я опублікував 8 фотографій, які супроводив наступним текстом:
«Під рубрикою «Дембельський альбом». Як засвідчують супутникові знімки Google maps, упродовж квітня-травня 2022 року наш 1 стрілецький взвод 1 стрілецької роти 206 окремого батальйону ТрО чимало попрацював над зміною ландшафту планети на кордоні між Миколаївською та Херсонською областями. Противник був неподалік, про що нагадували постійні мінометні обстріли та регулярні прильоти касетних реактивних снарядів, і ми готували лінію оборони Миколаєва на випадок повторного ворожого наступу. На фотографіях – наш взводний опорний пункт станом на червень 2022 року: бліндаж (у ньому ми жили) та вогневі точки, з’єднані траншеями. Була ще кухня, склад з боєприпасами й місце зберігання дизельного палива, яке ми тримали в тубусах від снарядів до американської гаубиці М777. Спостережний пункт обладнали на дереві. Фотографії зроблені в червні 2022 року після епічної зливи, яка затопила ВОП, у точці з координатами 46°46'22.0"N 32°01'28.4"E»
Суддя Гольник Л.В. вилучила з цієї публікації одну мою фотографію і розмістила її на своїй фейсбук-сторінці, як, начебто, доказ того, що я участі у бойових діях не брав, служив фіктивно, і лише «наробив фоток у безпечному місці», свідомо приховавши від своїх читачів, де саме, коли й за яких обставин була зроблена ця фотографія. І це при тому, що в публікації, з якої Гольник Л.В. взяла це фото, були навіть зазначені географічні координати місця, де фотографії робились.
При цьому суддя Гольник Л.В. у своєму дописі як приклад справжнього патріота протиставляє мені свого чоловіка, який молодший за мене, є військовозобов’язаним, ніде не працює (про це свідчить декларація судді Гольник Л.В., розміщена на сайті НАЗК), але захищати Батьківщину не збирається.
Неправдиву інформацію щодо мене Гольник Л.В., будучи представником судової влади, подаває як встановлений факт, користуючись довірою суспільства до правосуддя з розрахунку на те, що читачі її фейсбук-сторінки не будуть перевіряти факти, поширені щодо мене, натомість повірять на слово судді Шевченківського районного суду м.Полтава.
З огляду на те, що Гольник Л.В. є представником судової влади, а наклепи на мене вона розміщує у відкритому доступі на сторінці в соціальній мережі Фейсбук, де зазначено, що власник сторінки є суддею, лауреатом міжнародної відзнаки для викривачів Blueprint for Free Speech й працює в Шевченківському районному суді міста Полтави, дописи Гольник Л.В. сприймаються в суспільстві як офіційна позиція влади, а неправдиві твердження, які вона поширює про мене, – як офіційно встановлені та перевірені факти. Тим самим суддя Гольник Л.В. порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
***
На фото – скрин-шот фейсбук-сторінки судді Гольник, де вона розмістила мою фотографію (взяту з моєї ж публікації) як доказ того, що я «типовий блатний воїн, який наробив фоток у безпечному місці. Рахувався десь, фоткався у формі, жодних даних, що справді воював – нема».
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»