Підприємству завдано збитків на 15,6 мільйона гривень.
Про це повідомили в НАБУ.
За даними слідства, посадовиця умисно не подала до Державіаслужби заявку на сертифікацію аеродрому, яка дозволяла підприємству з 2003 року отримувати прибуток від авіакомпаній (зліт, посадка та стоянка літаків).
Крім того, за даними слідства, замість захисту інтересів комунального підприємства підозрювана сприяла тому, щоб статус користувача аеропорту отримала приватна компанія.
У результаті в грудні 2020 року підприємство втратило цей статус, а вказана компанія стала новим користувачем аеропорту та почала заробляти на наданні авіакомпаніям відповідних послуг, кажуть у НАБУ.
За даними антикорупційного бюро, через такі дії територіальній громаді Одеси завдано збитків на понад 15,6 мільйона грн.
Посадовиці оголосили підозру за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України — зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.
У НАБУ не називають імені підозрюваних, але в міській раді Одеси повідомляють, що в. о. керівника аеропорту є Ольга Макогонюк.
За даними слідства, у 2011 році двоє одеських бізнесменів — Борис Кауфман та Алекс Борухович — організували схему щодо аеропорту «Одеса».
Через неї місто повністю втратило будь-який контроль над аеропортом і не отримувало від його діяльності жодного прибутку. Водночас люди, які здобули контроль над аеропортом, роками привласнювали дохід від його діяльності.
У червні 2025 року Вищий антикорсуд затвердив за цією справою угоду про визнання винуватості сімох людей. Суд присудив обвинуваченим позбавлення волі на строк від 7 до 8 років. Але з огляду на те, що фігуранти надали викривальні свідчення, їх звільнили від покарання зі встановленням іспитового строку.
За окремі злочини фігурантів звільнили від відбування покарання через закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Окрім того, обвинуваченим присудили мільйонні штрафи. Загалом засуджені взяли на себе зобов’язання сплатити на користь держави/територіальної громади Одеси кошти та передати майна на суму, яка перевищує 1 мільярд гривень. У САП назвали це найбільшою угодою в історії застосування угод про визнання винуватості.
Там пояснювали: за такого варіанта держава не витрачатиме ресурси на, ймовірно, тривалий розгляд справи за участю значної кількості фігурантів, яких обвинувачують у вчиненні великої кількості злочинів, строк давності притягнення до відповідальності за окремі з яких уже закінчився або незабаром мав закінчитися.