Created with Sketch.

Кінець залізниці. Україна тихо виходить із Донбасу

07.11.2025, 10:32

Україна поступово залишає Донбас. Без гучних заяв, без офіційних коментарів — просто, крок за кроком.

І, здається, вже зовсім скоро ця земля залишиться лише у пам’яті тих, хто знав її справжньою — живою, шумною, працьовитою.

Останні символи Донбасу — вокзали Слов’янська й Краматорська та стела «Донецька область» — тепер лише спогад. «Укрзалізниця» скасувала всі потяги в напрямку Донбасу, навіть внутрішні приміські рейси.

Ми більше не почуємо звичне: «Швидкісний поїзд Інтерсіті+ за маршрутом Київ — Краматорськ відправляється з другої платформи».

Для тисяч сімей цей звук був ниткою зв’язку з війною — з чоловіками, які служили на сході, й дітьми, що чекали на батьківські обійми.

Тепер вокзали спорожніли. І ці перони більше не бачитимуть сліз, прощань і коротких зустрічей перед фронтом.

Ще зовсім недавно потяги ходили до Костянтинівки, Покровська, Авдіївки.

Тепер ці маршрути — закриті.

Україна відступає — не лише армією, а й залізницею, логістикою, присутністю.

Донбас, який колись був одним із найбільш індустріальних регіонів країни, нині перетворюється на зону руїн і безлюддя.

Краматорськ і Слов’янськ більше не умовно безпечні.

Дрони атакують їх щодня. Люди виїжджають, розуміючи, що фронт уже поруч.

Колись агломерація цих двох міст налічувала понад 600 тисяч мешканців.

Сьогодні — ледь кілька десятків тисяч.

На цьому тлі телевізор продовжує транслювати оптимізм.

З екранів лунає: «Ми стоїмо. Ми не здамо жодного міста».

Та все більше українців бачать різницю між офіційною риторикою і реальністю.

У «The Washington Post» вийшла стаття, в якій сказано, що Україні, ймовірно, доведеться залишити Покровськ.

І для влади знову постане питання, яке ми вже чули не раз: зробити це зараз — зберігши життя і техніку, — чи повторити історію Бахмута й Авдіївки, коли тисячі гинуть, а результат усе одно той самий.

Та, схоже, влада знову обере варіант «триматися до останнього».

Цей підхід уже став не стратегією, а звичкою.

Оптимісти кажуть, що все не так страшно — мовляв, потяги ще ходять до межі Харківщини, а далі можна добратися маршруткою.

Але всі ми розуміємо: Донбас для України, по суті, уже закінчився.

Питання лише в тому, чи зможемо ми колись повернути не територію — а відчуття, що ця земля була частиною нашого життя.

Джерело

«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»

 

Читайте також
США залучають тисячі морпіхів для окупації іранського острова Харг — медіа
Війна
Річниця анексії Криму: Туреччина виступила із заявою, яка не сподобається рф
Війна
Окупація Палестини
Історія
Ушаков заявив про неможливість миру без передачі Донбасу під контроль рф
Війна
Життя та релігійна діяльність кримських татар до і після окупації
Війна
Львів у вересні 1939-го: початок окупації та репресій
Опінії