На тлі війни росії проти України країни Центральної Азії все активніше розвивають відносини з Китаєм
Пекін посилив позиції не лише в торгівлі та економіці, а й на ринку озброєнь, який давно вважався сферою впливу Кремля.
Як пише Forbes, за даними Каспійського центру політики, торгівля Китаю з Казахстаном, Узбекистаном, Туркменістаном, Таджикистаном і Киргизстаном перевищила $70 млрд у 2022 році та $90 млрд — у 2023-му. А вже у 2025 році цей показник сягнув $106 млрд.
На думку експертів, така динаміка свідчить про поступове посилення економічної залежності країн регіону від КНР. Але, як зазначило видання, економічним співробітництвом справа не обмежується. Китай активно розширює військові зв’язки з державами Центральної Азії та пропонує їм техніку, яку раніше постачала росія.
За оцінкою Eurasianet, Китай кинув виклик багаторічній монополії Москви на ринку озброєнь Центральної Азії.
Зокрема, Казахстан купив китайські ударні безпілотники Wing Loong-1 та військово-транспортні літаки Y-8F-200. Також країна вела переговори щодо закупівлі навчально-бойових літаків K-8W та іншої транспортної авіації.
Узбекистан у серпні отримав чотири китайські багатоцільові бойові літаки. Країна також закуповувала в КНР зенітні ракетні комплекси.
Китайські системи ППО придбав і Туркменістан, а Таджикистан отримав броньовану техніку. Киргизстан, своєю чергою, закуповував у КНР транспортні засоби та військове обладнання.
Однією з причин такого розвороту, як зазначило видання, є міжнародні санкції проти росії, запроваджені через її повномасштабне вторгнення в Україну.
Обмеження ускладнили доступ рф до низки іноземних компонентів і технологій. Це створило проблеми для виробництва та постачання частини військової техніки.
Країни Центральної Азії при цьому не мають таких самих санкційних обмежень щодо Китаю. Тому Пекін став для них альтернативним постачальником військової техніки та обладнання.
Попри посилення ролі Китаю, країни Центральної Азії не розривають відносин із росією. Водночас держави регіону намагаються диверсифікувати свої зовнішні зв’язки. Вони проводять переговори зі США, Великою Британією та Євросоюзом щодо торгівлі, енергетики та безпеки.
Видання підкреслило, що для росії ця тенденція може стати серйозним викликом.
«Москва продовжує зберігати значний політичний та економічний вплив у регіоні, однак Китай поступово займає дедалі більше місця в торгівлі та оборонній сфері», — зазначили журналісти.
Чи призведе це до послаблення традиційного домінування росії в Центральній Азії, залежатиме від того, наскільки швидко Пекін розширюватиме свою присутність, а країни регіону — диверсифікуватимуть зв’язки, підсумувало видання.