Нещодавно тендер у кременчуцьких вагонобудівників виграла чужоземна компанія з сумнівним бекграундом.
Відкритий лист профспілок Полтавщини Міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігорю ПЕТРАШКУ щодо так званого захисту вітчизняного виробника
Шановний пане Міністре!
Профспілкам Полтавщини не може бути байдужою частка виробництва у регіоні, зокрема й у першу чергу – промислового, оскільки його розвиток є базою для надійного функціонування механізмів соціального захисту. Даруйте нам лікнепівську лексику в офіційному листуванні, але вдаватися до неї нас змушують факти відвертого ігнорування урядової «Програми стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19» чи не на другий день після її затвердження.
А як ще інакше коментувати оборудку харківської влади і керівників метрополітену щодо закупівлі восьми поїздів у китайської компанії CRRC? Китайці виграли тендер з різницею в ціні менше одного відсотка у вітчизняного виробника ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», колективу якого особисто президент нещодавно пообіцяв ще небачену підтримку! Натомість у кременчуцьких вагонобудівників виграла чужоземна компанія з сумнівним бекграундом: у березні 2020 року метро Бостона припинило експлуатацію поїздів CRRC через серйозні проблеми з безпекою; у лютому 2018 року Філіппіни повернули китайцям 48 поїздів; у жовтні 2019 року CRRC отримала рекламації на якість нових поїздів для Мельбурна; у 2016 році китайці були змушені усувати дефекти на 26 поїздах для Сінгапуру.
Якщо скажете, що прем'єр-міністру, міністру інфраструктури, міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, голові виконкому реформ, офісу президента не були відомі перелічені факти, ми вам не повіримо. Але тоді чому державницька позиція програла прокитайським настроям харківської мерії і тендерного комітету метрополітену?
Виникають сумніви й щодо кваліфікації Ваших, пане Міністре, радників і фахівців. Посміємо натякнути, що навіть бабця, котра «з коліс» торгує квасцем на тролейбусній зупинці, враховує купу ціноутворюючих чинників. Як можна було елітним економістам повестися на один відсоток ціни у момент закупівлі техніки тривалого використання? А витрати на експлуатацію? А технічне обслуговування упродовж сорока щонайменше років? Зекономлений харків'янами мільйон євро на тендерній ціні восьми поїздів вже через рік «злижуть» витрати на китайське обслуговування. Три кліки на калькуляторі висвітлюють об'єктивну ціну непевної оборудки: сукупні витрати на гарантований термін експлуатації поїздів CRRC сягнуть 53 млн євро, поїздів нашого КВБЗ – 9,8 млн євро. За різницю у 43 млн можна було б придбати ще вісім нових поїздів. Зауважимо, до продукції крюківчан у споживачів немає претензій.
Маємо надію, що партнер по соціальному діалогу переймається й соціальним аспектом змички харківської підземки з китайським агресивним соціалізмом. У часи ще до кінця не з'ясованих економічних втрат від пандемії коронавірусу, невідворотного зростання безробіття, вкрай низьких стандартів життя шість тисяч працівників Крюківського вагонобудівного заводу та тридцять великих підприємств-субпідрядників по всій країні залишаються без замовлення, без роботи, без перспектив. У тому числі й такі відомі харківські колективи, як «Комунар», «ПРОМДИЗЕЛЬ», «ЛОТ», «Ірбіс», «Хартрон-експрес», які поставляють КВБЗ електроніку, системи безпеки, склопластик й інші комплектуючі.
Це державна політика?Чи наш уряд, оголосивши намір створити 500 тисяч робочих місць буквально днями, мав на увазі Китайську Народну Республіку?
Голова Полтавської обласної ради профспілок Валерій ПУХАЙ