Усі три столичні ТЕЦ зупинили виробництво.
У Києві всі три основні теплоелектроцентралі припинили виробляти електроенергію. Відтепер столиці доведеться більше покладатися на постачання електрики з інших регіонів України.
Про це повідомляє «Економічна правда».
Сподівання на теплу зиму чи неточність російських ударів не допоможуть Києву уникнути проблем з електропостачанням. Питання лише в тому, наскільки тривалими будуть відключення і чи вдасться силам ППО та енергетикам не допустити найгіршого сценарію.
Росіяни продовжують системні атаки на Київ та область, намагаючись повністю знищити місцеві теплоелектроцентралі та розірвати так зване енергетичне кільце, щоб занурити столицю в темряву й холод.
Місто вже втратило значну частину власної генерації, а російські удари руйнують підстанції, через які електроенергія надходить з інших регіонів. За сильних морозів та нових влучань сценарій із 20 годинами без світла на добу не видається неймовірним.
Що таке київське енергетичне кільце, які ризики несе його пошкодження та до чого готуватися мешканцям столиці?
Звертаємо увагу, що в цьому тексті не розкривається жодна чутлива інформація. Конфігурація енергосистеми давно не є секретом для ворога, про що попереджали в «Укренерго». Таємними є системи захисту й резервування обладнання та алгоритми відновлення об’єктів після обстрілів.
У вузькому технічному розумінні «київське енергетичне кільце» — це система високовольтних ліній електропередачі та підстанцій напругою 330 кіловольт (кВ), яка з’єднує столицю з об’єднаною енергосистемою України та дає змогу передавати електроенергію до міста з різних напрямів.
Ключовим елементом електроживлення є й підстанція «Київська» напругою 750 кВ, через яку до столиці може надходити електроенергія з Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій (АЕС).
З огляду на стратегічну важливість ці об’єкти перебувають під безперервними обстрілами ворога. Мета — відрізати Київ від об’єднаної енергосистеми України та спричинити блекаут.
Київ — найбільший споживач електроенергії в Україні. За оцінками профільних експертів, зараз споживання становить 1–1,2 ГВт, або 12–15 % загальнодержавного, а взимку, залежно від температури, навантаження може зрости до 1,8–2 ГВт.
Ще минулого року, до масштабних зимових обстрілів, власна генерація відігравала ключову роль у забезпеченні міста електроенергією. За даними співрозмовників ЕП в одній з енергетичних компаній, її внесок міг становити близько 1,3 ГВт. Передусім ішлося про київські ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ (ТЕЦ-4).
Зараз ці станції повністю втратили можливість виробляти електроенергію. Попри це, під час масованої атаки в ніч на 14 жовтня усі три згадані ТЕЦ були повторно уражені ворогом.
Тож тепер столиця змушена більшою мірою покладатися на електроенергію, яку потрібно доставляти з інших регіонів через енергокільце. Однак проблема в тому, що його ключові елементи вже понад місяць перебувають під постійними обстрілами. Частина атак призводить до пошкоджень обладнання.
Водночас, щоб створити серйозні проблеми, росіянам не потрібно повністю руйнувати енергетичне кільце. Достатньо пошкодити кілька критичних вузлів, через які проходить значна частина потоків електроенергії.
У результаті може виникнути ситуація, коли електроенергія в енергосистемі загалом є, але мережі не можуть передати її до столиці в потрібному обсязі. А якщо одночасно в місті бракує власної генерації, ситуація ускладнюється ще більше.
У таких умовах диспетчери змушені обмежувати споживання, зокрема запроваджувати аварійні або планові відключення за графіками. Це дає змогу втримати баланс між доступною потужністю та споживанням і не допустити масштабної аварії в енергосистемі.
Тривалість відновлення безпосередньо залежить від характеру пошкоджень. Частину обладнання можна відремонтувати відносно швидко. Заміна великого силового трансформатора або іншого складного устаткування може потребувати значно більше часу, особливо якщо потрібного обладнання немає в резерві.
Додаткові складнощі створюють повторні атаки, тривалі повітряні тривоги, небезпека для ремонтних бригад, а також спроби уряду скоротити квоту бронювання для працівників енергетичних компаній. Тому навіть після оперативного ремонту ситуація може знову погіршитися, оскільки обстріли останнім часом не припиняються, а енергетики змушені постійно працювати під загрозою нових ударів.
Головний ризик для Києва — поєднання трьох чинників: низької температури повітря, високого споживання та обстрілів, що обмежують можливість передачі електроенергії до столиці. За такого поєднання навіть справна генерація в інших регіонах не гарантує, що Київ отримає достатньо електроенергії. Тому можливі різні сценарії.
За відносно сприятливого розвитку подій енергетики відновлюватимуть пошкоджене обладнання, а нові удари не завдаватимуть критичних втрат. У такому разі обмеження можуть бути помірними, хоча повністю уникнути відключень буде складно. Для споживачів це означатиме по 8–10 годин без світла на добу.
Якщо атаки триватимуть, а частина обладнання залишатиметься пошкодженою, за помірного холоду Київ може зіткнутися з тривалішими відключеннями. За такого сценарію тривалість відключень може становити від 12 до 16 годин на добу.
Найскладніший сценарій — регулярні масовані удари по ключових підстанціях та інших елементах енергосистеми на тлі сильних морозів. У такому разі тривалість обмежень може зрости до 20 годин на добу. Водночас опитані ЕП співрозмовники в енергетичних колах не вірять у сценарій, за якого ворогу вдасться знищити все та повністю «погасити Київ».
Наслідки залежатимуть від того, які саме об’єкти буде пошкоджено, наскільки швидко вдасться їх відновити та скільки електроенергії залишиться доступною для передачі до столиці.
Окремий виклик — забезпечення роботи критичної інфраструктури: насосів водопостачання, систем теплопостачання, транспорту, лікарень та систем зв’язку.
Для цього столиці потрібно орієнтовно 200 МВт потужності. Передусім ідеться про когенераційні установки та генератори великої потужності. За даними джерел ЕП, у Києві вже введено в роботу близько 150 МВт розподіленої генерації. До кінця року її потужність має зрости до 180–185 МВт. Додатково до зими можуть запрацювати приватні об’єкти загальною потужністю 55–60 МВт, близько половини з яких уже готові.
Цілком очевидно, що захист критичних для Києва енергетичних об’єктів від балістичних ракет передусім залежить від ефективності протиповітряної оборони. Інженерний захист, облаштований на більшості підстанцій, може зменшувати наслідки окремих уражень, але не здатен гарантувати збереження критичного обладнання після прямого влучання.
Тому в умовах дефіциту ракет для систем Patriot важливо мати необхідний запас обладнання, підготовлені ремонтні бригади та чіткі алгоритми дій у кризових ситуаціях.
Досвід попередніх зим показує, що українські енергетики добре навчилися працювати в умовах масштабних руйнувань. Проте це не скасовує фізичних обмежень мережі й не гарантує безперебійного постачання електроенергії за будь-якого сценарію атак.
Для Києва цієї зими вирішальними будуть три речі: скільки електроенергії вдасться доставити до міста, як швидко енергетики відновлюватимуть пошкоджене обладнання та чи зможе резервна генерація забезпечувати роботу критичних об’єктів.
Саме від цього залежить, наскільки тривалими будуть відключення. Київ може пережити зиму без повного колапсу енергопостачання, але розраховувати, що за постійних атак столиця обійдеться без тривалих перебоїв зі світлом, було б наївно.