Учений, чиїми працями захоплювався Леонардо да Вінчі.
16 серпня 980 року заведено вважати датою народження Абу Алі Хусейна ібн Абдуллаха ібн аль-Хасана ібн Алі ібн Сіни — перською ابو علی حسین بن عبدالله بن سینا سینا (не втримався — красиво!). У Європі його називали Авіценною. Він був великим ученим, філософом, математиком, поетом і лікарем.
Авіценна написав понад 450 праць у 29 галузях науки, з яких до нашого часу збереглися лише 274. Він був найвідомішим і найвпливовішим філософом та вченим середньовічного ісламського світу.
Про нього складено чимало легенд. Проте є й документальні джерела — його особиста автобіографія та історія життя, розказана улюбленим учнем.
Він був уродженцем священної Бухари та сином збирача податків. Точна дата його народження, як і смерті, невідома. Зазвичай називають або просто місяць шабан, або першу п’ятницю місяця рамадан 428 року за мусульманським місячним календарем.
Ібн Сіна ріс обдарованим хлопчиком. Багато навчався: вивчав логіку й філософію, геометрію та астрономію. І, звісно, медицину:
«Я почав вивчати медицину, доповнюючи читання спостереженнями за хворими, що навчило мене багатьох способів лікування, яких не знайти в книжках».
Уже в 16 років Ібн Сіну запросили лікувати самого еміра Бухари. За це він дістав право користуватися знаменитою палацовою бібліотекою. У 18 років він листувався з найвидатнішими вченими Сходу та дискутував із ними з питань фізики, філософії й астрономії.
Надалі Ібн Сіна лікував людей, займався наукою, брав участь у політичному та державному житті емірату. Його удостоїли таких високих титулів, як Худжа-туль-Хакк («доказ» або «авторитет істини»), Шейх-ур-Раїс («глава мудреців»), Хакімі бузург («великий цілитель»), Шараф-уль-Мульк («слава і гордість країни»).
Він вирізнявся феноменальною пам’яттю та гостротою розуму. Ібн Сіна помер у дорозі в червні 1037 року. Перед смертю він продиктував незнайомцеві заповіт: відпустити всіх своїх рабів, винагородивши їх, а все майно роздати бідним…
Вважається, що Авіценна міг діагностувати й лікувати 2000 різних недуг. Нині відомо близько 5000 захворювань.
Кілька цінних порад Авіценни про те, як прожити здорове життя:
«Людина, яка помірно та своєчасно займається фізичними вправами, не потребує жодного лікування, спрямованого на усунення хвороби. Той, хто припинив займатися фізичними вправами, часто занепадає, адже сила його органів слабшає через відмову від руху».
«Здоров’я дітей — у ситості, здоров’я дорослих — у недоїданні».
Авіценна залишив після себе праці з хімії, астрономії, механіки, філософії та психології. Чимало серйозних наукових праць Ібн Сіна писав у формі поем, використовуючи чотиривірші та рубаї. Мені сподобалося:
«Коли до невігласів йдеш ти пихатих,
Серед псевдомудрих з’явись ослом завзятим.
Ослячих рис у них таке рясне засилля,
Що той, хто не осел, для них уже невірний».
Іще трохи мудрості від мудреця:
За легендою, він усе-таки винайшов «сорок ліків», здатних воскресити мертве тіло.
Авіценна помер під час військового походу еміра Ісфагана на Гамадан від хвороби шлунка. Цікаво, що він відмовився від лікування, оскільки сам хотів померти… Учні благали його скористатися власними методами лікування.
Спочатку Ібн Сіну поховали біля мурів Гамадана, а згодом перепоховали в Ісфагані, у гробниці самого еміра.
Через 500 років його праці вивчали й цитували Леонардо да Вінчі та Андреас Везалій. Про нього згадується в «Божественній комедії» Данте та «Валенсійських безумцях» Лопе де Веги.
На його честь Карл Лінней назвав рід рослин родини акантових — авіценія. Іменем ученого названо університети та інститути в різних країнах, кратер на Місяці й малу планету 2755. У 2006 році пік Леніна на Памірі перейменували на пік Абу Алі ібн Сіни.