на тлі оприлюдненого The Guardian чужого ідіотизму британцям свій з брекзитом здається діалогами Сократа
Насамперед думка, до якої, певно, дійшла абсолютна більшість читачів The Guardian включно з тими, хто статтю Шона Уокера і Ендрю Рота гортав лише на президентському сайті www.president.gov.ua: він що – вже геть чисто країв не бачить?!
З вашого, колеги, дозволу, наша побіжна заувага. Почули про ліволіберальну репутацію тих чи інших топових європейських інформаційних джерел з Гардіан включно, взяли до уваги фінансові механізми впливу РФ на світові медіа, прислухалися до думок щодо тактичних міркувань про час викиду, підлаштований до ротації самокатника Гончарука на водовоза Шмигаля, про вартість вірусного тексту у комерційному додатку і припущення – хто розкошелився, слід путіна, амбіції Трампа, професіоналізм британських промосковських журналістів, позицію Financial Times. Все так.
Ми – до сенсу. Хтось розгледів мисль, гадку, міркування, ідею, судження на рівні державного управлінця? Натомість – або школярське хизування власним дилетантизмом, або плутанина у термінах, або принижене нарікання на нерозуміння.
Упереджено читали? Гаразд, перечитуємо. Те ж самісіньке бла-бла-бла.
Образливі для України порівняння з «дірявим човном», маніакальне збочення психопата з бажанням «за нагоди перевішати олігархів». А у спробі поцінувати брекзіт невихованість і хамство Зе просто зашкалили: вибір британців наш «величний лідер світу» порівняв з п’яничкою, який залишає вечірку, а потім шкребеться під дверима і проситься, щоб впустили погрітися! Нормально? Та у Боріса є усі підстави запросити Вовку до бар'єра!
Якщо Зе забажалося у повний місяць постати перед Європою милим і простим як хвіртка парнішкою, визнаємо – читач The Gardian побачив недалекого і самозакоханого павіана, котрому «не в лом» відправити пані міністерку в середовище ймовірно інфікованих небезпечним збудником обсервантів і перестріляти опонентів.
Та якби ж тільки це! Пасажі Зе якось можна пояснити клоунським бекграундом і ліньками прибрати граблі зі стежки.