Як у фракції Слуга народу створили схему щомісячних виплат депутатам і що їм платять під час війни
NV дослідив тему, яка була і є головною таємницею Верховної Ради, — неофіційні доплати народним обранцям від партії влади. Для цього довелось поспілкуватись з двома десятками депутатів та топчиновників.
Тіньові виплати ще з 1990-х були важливим інструментом керування парламентською більшістю в Україні. Адже у Верховній Раді стикались дві протилежності: відносно невисокі офіційні депутатські зарплати і надвеликі можливості і впливи законодавчої творчості.
При цьому тема «доплат у конвертах» завжди була однією з найбільших таємниць, яку зберігали під куполом Верховної Ради народні обранці багатьох скликань.
Чи застосовує теперішня монобільшість президентської Слуги народу (СН) виплати в конвертах? Якщо так, то коли це почалося, як організовано і чи продовжується під час війни?
Щоб отримати відповіді на ці запитання NV поспілкувався з двома десятками джерел — депутатами СН, опозиціонерами і правоохоронцям.
Як вдалося з’ясувати редакції, партія влади, схоже, використовує неофіційні доплати принаймні щодо частині своїх депутатів.
«Мене б на один тиждень туди відправити, — я б їм влаштував!», — сказав у 2015 році герой Володимира Зеленського — вчитель історії у серіалі Слуга народу.
За чотири роки Зеленський з новорічним келихом у руці оголосив з екрану 1+1 про балотування на посаду президента України. Цього разу не як персонаж сіткому, а як реальний кандидат з високим стартовим рейтингом.
У день інавгурації 20 травня 2019-го Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради (ВР) та проведення позачергових виборів. З цього моменту словосполучення «слуга народу» перестало асоціюватись з назвою серіалу, а стало назвою президентської політичної партії.
Зе!Команда з координаційного штабу кандидата в президенти змушена була у лічені тижні гіпертрофуватися у розгалужену по всій країні політсилу.
На з'їзді у червні 2019-го новостворена Слуга народу (СН) презентувала трохи більше сотні кандидатів з чотирьохсот необхідних представників (225 — по списку і 199 — в одномандатних округах). Дмитро Разумков, призначений головою партії, зізнався медіа: СН не встигає провести належний відбір кандидатів у регіонах. Набір відбувався в умовах шаленого цейтноту і кадрового голоду.
У липні того ж року СН відсвяткувала тріумфальну перемогу. Політсила утворила коаліцію з власних депутатів (254) та одноосібно сформувала уряд. Більша половина депутатів (130 з 254) нової монобільшості потрапили до Ради через мажоритарні округи.
Будувати Україну мрії Зеленського випала нагода народним обранцям, більшість яких не мала політичного досвіду, стійких переконань та імунітету від спокус парламентського середовища.
З 2019 року СН довелося розпрощатись з майже двадцятьма своїми парламентськими представниками через етичні чи корупційні скандали.
На другий рік повномасштабного вторгнення, взимку 2023-го, Зеленський, схоже, визнав глобальний прорахунок при селекції однопартійців, заявивши, що готовий навіть розпустити парламент разом з монобільшістю. Однак наразі це забороняє йому зробити введений режим воєнного стану.
Втім у перші кілька місяців 2019-го «слуги» попрацювали у іншому режимі — турбо. Він полягав у скорочених строках розгляду понад 100 законопроектів. Автором цього підходу джерела NV називали Андрія Богдана, керівника ОП (2019−2020 рр.)
Турборежим виявився неабияким стресом для новоспечених депутатів та обраного спікером Разумкова. Богдан тиснув на парламентську вертикаль. Вимагав швидко ухвалювати закони. Він одразу ж відзначив, що розмаїтою монобільшістю складно керувати: «Там є люди, які раніше на ринку продавали фрукти, там є весільні фотографи. Там різні люди. Частина нашої роботи — це формувати з них команду… Там є божевільні люди, психічно хворі. Зріз суспільства».
Ставлення Банкової до депутатів монобільшості проявилося ще виразніше, коли Микита Потураєв, нині керівник гуманітарного комітету ВР, під час стислого політкурсу у Трускавці для депутатів СН промовив до колег: «Як ви тут опинилися? Я вам поясню як. Тому що моя робота пояснювати. Ці вибори виграв Володимир Олександрович Зеленський. Вам про це вже говорили, і я хочу звернути на це ще раз вашу увагу: всі ви, і я в тому числі, людина, яка займається політтехнологіями з 1996 року, а багато хто з вас, в цей час, ще в дитячий сад ходили. Всі ви — політично ніхто. Я хочу, щоб це кожен почув. Ви суб'єкти в житті, але політичними суб'єктами ви не є. Вам потрібно стати політичними суб'єктами».
Ігор Кривошеєв, один з депутатів, що вийшов з монокоаліції у 2023 році, пригадав у бесіді з NV, як на початку IX скликання у нього склалося враження, що керівник фракції Давид Арахамія та його заступники відмежовувались від колективу. Разом з тим висували жорсткі вимоги по дисципліні: особиста присутність на всіх засіданнях та позитивне голосування за владні ініціативи.
Чим жорсткіше Банкова контролювала монокоаліцію, тим активніше та фрагментувалася на лоялістів та опозиційно налаштованих до ОП. Розуміючи необхідність потужного інструменту контролю, у вересні влада спробувала ухвалити у Раді закон про імперативний мандат. Це дало б право партіям забирати депутатський статус у представників власної фракції — виганяти з парламенту. Новація викликала невдоволення низки мажоритарних представників СН. Через зростання кількості обурених членів монобільшості ініціативу відклали.
Жовтень став піковим у діяльності монобільшості у 2019 році. Однак у листопаді все зламалося: кількість розглянутих законів зменшилось утричі, порахував рух ЧЕСНО. Разумков оголосив про завершення турборежиму.
Листопад 2019 року дійсно видався для монобільшості карколомним. Довелось зі скандалом виключати перших членів фракції — Ганну Скороход та Антона Полякова.
Обох звинуватили у відсутності підтримки рішень фракції під час голосувань у парламенті. У жовтні-листопаді підривати монобільшість зсередини взявся пранкер Джокер й анонімний інсайдер Темний Лицар, що запустив затяжну кампанію зі знищення авторитету Арахамії та керівника партії Олександра Корнієнка, глибше роздмухуючи внутрішньофракційні конфлікти (станом на грудень 2023 року ТГ-канал Темний лицар більше не публікує нових дописів, а Джокер давно не пранкує депутатів СН і хвалить керівництво країни).
У інтерв'ю NV Корнієнко, тоді ще перший заступник глави фракції СН, наголошував: попри скандали, фракція зберігає керованість і голосує за принципові закони. Утім, він підтвердив сплановані атаки. «Йде така лінія — нас пошматувати», — сказав він.
Ще до свого виключення Поляков розповів виданню Цензор.нет, що багато «слуг народу» незадоволені діями керівництва.
Тоді ж, у листопаді 2019-го, Джокер зумів у переписці з Михайлом Радуцьким, представником СН та головою комітету ВР з охорони здоров’я, випитати ставлення того до проблеми лояльності депутатів монобільшості. У відповідь на фразу пранкера, що начебто во фракціях Батьківщина, Голос та в Євросолідарності депутатам платять «по 20» [йдеться про тисячі доларів на місяць], Радуцький відповів: «Я про це говорив першому [так в СН називають Зеленського]: нам треба щось вирішувати з донорами, інакше не утримаємо. Я чув про 40 від деяких багатих товаришів». Згодом голова медкомітету підтвердив Радіо Свобода правдивість переписки з пранкером.
У тенета Джокера також потрапив інший впливовий представник СН у Раді — депутат та ресторатор Микола Тищенко. Пранкер, який грав роль тодішнього генпрокурора Руслана Рябошапки, запевнив Тищенка, що низка його колег нібито хотіли «писати заяву» на нього за виплати їм грошей готівкою. «Просто я тебе прошу — особисто не давай. Придумай щось», — пропонував Джокер. «Скажи, пліз, зміню тактику», — відповів депутат-ресторатор.
При цьому офіційна зарплатня депутатів, з урахуванням доплат, складає приблизно 80 тис. грн.
Поляков став першим парламентарем, хто публічно озвучив, що депутатам СН розпочали платити «неофіційні» кошти.
У листопаді 2019-го він розповів, що видача розпочалась місяцем раніше. «Протягом тижня-двох усім підгрупам акуратно роздали конверти по $ 5 тис», — сказав Поляков.
Того ж місяця NV запитав у Корнієнка: чи платять депутатам СН гроші в конвертах? На що той відповів: «Ні, платять в касах і на картку. У касі Верховної Ради, зрозуміло».
За кілька тижнів колега Полякова, Ганна Скороход, вийшла зі схожим звинуваченням. За її даними, у кожного депутата були свої умови, на яких вони отримували додаткові до офіційної зарплати кошти. «У когось щомісячно, а в когось ні. Багато з колег, хто сказав: так, це суперкруто (що роздають гроші). Я була в шоці. Це принизливо. Тут зарплати по $ 5 тис. в конвертах», — розповідала вона. У пізніших інтерв'ю Остапу Дроздову Скороход додала: «Це плата за покірність. Вони [на Банковій] розуміють, що якщо не вони будуть їх [депутатів СН] тримати, то їх візьме під крило хтось інший».
У відповідь на звинувачення Скороход глава фракції Арахамія заявив, що це саме Скороход підкупала депутатів СН. «Пані Скороход неодноразово зверталася до народних депутатів і пропонувала їм матеріально-грошову допомогу — це є факт», — сказав він.
Після виключення з СН Поляков вступив до депутатської групи За Майбутнє (як і Скороход), залишаючись критиком влади аж до власної смерті восени 2021 року.
5 жовтня 2021-го Поляков зробив нову гучну заяву щодо нелегальних зарплат на вечірньому ефірі ТРК Україна. За його словами, «слуги» «продовжують працювати за конверти». Під час голосування закону про статус олігарха один колега, як заявив це колишній депутат СН, став свідком, як у вбиральні ВР «слугам роздають гроші». «Я їздив у НАБУ, давав свідчення, але людина побоялася. Що мені зробити? Пістолет приставити і сказати — йди, розповідай?.. При ньому роздавали. Так про який ви можете демократичний парламент говорити, коли за „конверти“ працюють ці „слуги“?» — додав Поляков.
8 жовтня Полякова знайшли мертвим у таксі. Поліція розслідувала дві головні версії — природну смерть чи умисне отруєння.
Ще одним критиком влади Зеленського став колишній депутат СН Гео Лерос, який свого часу висунув ряд звинувачень на адресу голови ОП Андрія Єрмака.
На Прямому каналі Лерос заявив, що майже 95% фракції СН отримують нелегальні кошти: «236 народних депутатів фракції „Слуга народу“ одержують ці конверти. Це найбільший факт підкупу чиновників у Європі».
Згодом ці звинувачення частково підтвердив вже екскерівник ОП Андрій Богдан. На питання Дмитра Гордона, чи платять щомісячно «гроші в конвертах» в СН, він відповів: «Ну, так. Я чув, що платять».
Таку ж інформацію оприлюднила в ефірі Радіо НВ, спираючись на власні джерела, шефредакторка LB.UA Соня Кошкіна.
NV опитав джерела, аби з’ясувати, чи справді заяви колишніх «слуг», які перетворились в опозиційних політиків, ґрунтувалися на фактах?
На цю тему журналіст NV провів два десятка інтерв'ю, але всі вони на вимогу співрозмовників, відбулись в режимі «не під запис»: з топпредставниками фракції СН, ексчленами монобільшості, опозиційними депутатами, що підтримують ділові та особисті стосунки з членами провладної фракції. Додатково NV звернувся до власних джерел у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) та НАБУ з питанням: «Чи фіксували антикорупційні органи системну передачу коштів в парламентській більшості?».
Усі співрозмовники редакції дали позитивну відповідь щодо сплати депутатам «коштів у конвертах» до повномасштабного вторгнення.
Шість співрозмовників — два топпредставники фракції СН у 2019 році, два колишніх члена монобільшості, та два джерела NV в антикорупційних органах — розповіли схожу історію. А саме: наприкінці 2019-го ключові персоналії з команди Зеленського (їх прізвища співрозмовники редакції називати відмовились) жваво обговорювали доцільність запровадження неофіційних доплат представникам монобільшості через вичерпання «легальних» методів впливу на керованість фракції СН в парламенті.
В ОП не відповіли на запит NV щодо дискусій подібного змісту. Один зі Банкової, коментуючи зміст запиту, написав журналісту NV, що подібні питання — це замовлення з боку Петра Порошенка.
Зібрана NV інформація вказує на те, що прихильники стратегії негласних доплат з ОП вважали: такі кошти згуртують строкатий колектив фракції, убезпечать її членів від тіньового заробітку поза владною командою. Зокрема, збережуть їх від впливу фінансово-промислових груп, що звикли застосовувати свій ресурс у ВР для законодавчого забезпечення власних бізнес-цілей. Ці соратники Зеленського вважали, що остаточна втрата контролю над фракцією призведе до краху влади і це гірше, аніж потенційна кримінальна справа від НАБУ за доплати у конвертах.
Керованість СН була тоді для Банкової критично важливою. Осінь-зима 2019 року — це початок президентського терміну Зеленського. У влади попереду було безліч нереалізованих програмних обіцянок. До прикладу, складного закону по відкриттю ринку землі, якій був ухвалений у другому читанні у березні 2020-го.
Існувало й інше коло тогочасних представників влади в оточенні Зеленського, які відмовляли колег від рішення про застосування «конвертів». За даними двох джерел NV у парламенті, до цієї умовної групи могли належати Андрій Богдан, екс-міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та тогочасний спікером ВР Дмитро Разумков.
Вони вважали, що видача позабюджетних коштів ризикує вийти з-під контролю. По-перше, депутати не зможуть довго приховувати набуті статки. По-друге, існують великі ризики документування передачі грошей антикорупційними органами. По-третє, матеріальну мотивацію доведеться збільшувати, аби вона залишалась ефективним механізмом стримування відцентрових сил у фракції. На додачу, з’являється проблема: де брати на це кошти.
Ніхто з трьох названих вище політиків не відповів NV на прохання про публічний коментар по цій темі.
За даними NV, прихильники запровадження додаткових коштів для депутатів монобільшості переконали інших членів команди у доцільності такого підходу до керування.
Внаслідок цього, як розповідають джерела NV, деякі топпосадовці отримали неформальне доручення з ОП промацати грунт в середовищі «слуг»: скільки набереться охочих отримувати недекларовані подяки?
«Це як одразу почати вживати важкі наркотики, — пояснив один з парламентарів, що, за його словами, спостерігав, як в СН розгортався процес неофіційних виплат. — Вони ж були всі дуже наївні. Після перших зарплат у конвертах ходили на емоціях по парламенту і запитували у знайомих з інших фракцій — а у вас скільки платять?».
В Офісі президента не довіряли представникам власної монобільшості, тому вирішили діяти саме таким шляхом, пояснив редакції один із старожилів СН. Він додав, що над фракцією тоді нависла загроза втрати депутатів через співпрацю декого з них з олігархічними групами у ВР.
Одним з перших, до кого прийшли з фінансовою пропозицією, був норовливий спікер парламенту Разумков. В оточенні цього політика NV підтвердили, що у 2019 році «один із керівників СН на прохання ОП пропонував $ 50 тис на місяць», аби Разумков не затримував законопроекти, написані в ОП.
«Діма [Разумков] відповів їм: мені на хліб з маслом вистачає», — пояснив цей співрозмовник редакції.
У розмові з NV інший колишній представник СН таким чином прокоментував цю тему: «Зі мною розмовляли мовою натяків. Йшлося про начебто додаткову підтримку чи щось подібне».
Поширювали подібні пропозиції, за даними NV, по 15-ти підгрупах СН заступники глави фракції.
За словами одного з депутатів СН, «посланці Банкової» діяли вкрай обережно, адже НАБУ при Артемі Ситнику мало репутацію грізної структури. «На Банковій був страх, що хтось може побігти в НАБУ і це буде кінець», — розповів цей парламентар.
Відповідно до зібраної NV неофіційної інформації, протягом місяця на «додаткові бонуси» зголосилось трохи більше третини депутатів СН. Так, згідно тверджень двох колишніх топ-представників президентської фракції, від доплат відмовились близько десяти депутатів прозахідних поглядів.
З плином часу на зарплатні бонуси все ж погодилась близько 200 представників СН, вважають опитані NV джерела.
«Не питай у мене, будь-ласка, таку жесть», — відказав NV рядовий член фракції щодо додаткових виплат.
Більшість з-поміж двадцяти опитаних членів фракції СН, почувши запитання про «конверти» брали паузу, відводили погляд і з рештою заперечували отримання будь-яких неофіційних виплат.
В той же час Арахамія не уникав запитань редакції, проте відповів NV коротко: «Про обговорення неофіційних виплат народним депутатам або про самі виплати мені невідомо».
Олена Шуляк, голова партії і заступниця голови фракції СН, проігнорувала запит редакції про неофіційні доплати «слугам» у WhatsApp.
Подібним же чином відреагувала і колишня заступниця Арахамії Галина Янченко (2019−2023 рр.).
Помічниця Павла Сушка, ще одного заступника голови фракції СН, відповіла NV, що її шеф «не володіє» жодною інформацією з приводу «конвертів».
Тим не менше у 2020 році масові опозиційні настрої в СН помітно вщухли.
Незгоду з керівництвом проявляли публічно хіба окремі депутати, свого часу пов’язані робочими стосунками з Ігорем Коломойським або його структурами.
Попри пандемію СOVID-19 «слуги» ухвалили за 2020 рік 249 законів, серед яких були і надскладні рішення — запуск ринку землі та так званий «антиколомойський» закон. Ще вдалося призначити Дениса Шмигаля прем'єр-міністром і провести майже 50 кадрових рішень, підрахували у Чесно. Кількох міністрів призначили лише з другої чи з третьої спроби.
У 2021 році Ігор Палиця, лідер фракції За Майбутнє, у студії Право на владу стверджував: в СН сума неофіційних доплат сягнула $ 20 тис. на місяць.
«Раз уже Офіс президента чи представники „Слуги народу“ кажуть про те, що корупція в ВР, а президент і всі представники борються із цією корупцією, тоді чому в провладній фракції „Слуга народу“ за голосування за бюджет [2021 року] депутатам видають по $20 тис. кожному? І це факт. Я можу привести депутатів, які отримали гроші за голосування. Звідки $4,5 млн у провладній фракції — заплатити своїм депутатам за голосування за бюджет?», — сказав тоді він.
В ОП і СН в той час проігнорували гучні звинувачення Палиці та не звернулися в суд щодо наклепу.
У згаданому вище інтерв'ю Богдана Гордону колишній керівник ОП розповів про систему штрафів серед «слуг»: мовляв, ведуться списки обліку, хто за які закони не голосував.
Представник монобільшості розповів NV, що депутатам надходили sms-повідомлення з нагадуванням про пріоритетні законопроекти, за ухвалення яких слід обов’язково проголосувати.
Зовнішнім гравцям стало невигідно перекуповувати депутатів СН навіть для одного результативного голосування, розповів NV один з керівників впливового комітету ВР. Адже, за його словами, стабільні щомісячні доплати в СН перевищували будь-які одноразові пропозиції від олігархів.
Скороход розповіла у програмі Дроздова, що неодноразово ходила на допити в НАБУ щодо виплат у конвертах. Це робив і покійний Поляков.
«Я і Антон ходили в НАБУ. В Антона були аудіозаписи. І він їх [додатково] надавав в ДБР, але розслідування ми не бачимо», — заявила колишня «слуга». За її словами, на записах Полякова була фіксація передачі «безповоротної фінансової допомоги». Тоді Скороход допустила, що записи Полякова не можуть бути доказами, адже зібрані поза процедурою.У жовтні 2021 року Ситник заявив, що у НАБУ є понад десять заяв, у яких йдеться про отримання народними депутатами грошей «у конвертах».
NV у грудні 2023-го звернувся за уточненнями до НАБУ щодо свідчень Полякова та Скороход: чи стали вони основою бодай одного кримінального провадження та чи вдалося детективам здобути додаткові докази? НАБУ відмовились пояснювати долю наданих цими депутатами матеріалів. Там лише вказали, що «не отримували від них жодних письмових заяв». Натомість повідомили: станом на грудень 2023 року не розслідують справ по «конвертах».
Однак є свідчення, що принаймні одна справа у НАБУ точно була заведена. Олексій Гончаренко з опозиційної партії Євросолідарність у 2019 році отримав підтвердження, що в Бюро таки розслідувало справу за фактом можливого одержання членами СН неправомірної вигоди (№ 52019000000001034).
Експосадовець НАБУ, що був обізнаний з цим розслідуванням, пояснив NV теперішню небагатослівність антикорупційного відомства: мовляв, протягом кількох років детективи Бюро спільно з прокурорами САП вели негласні слідчі дії та накопичували докази по незаконних виплатах «зарплат у конвертах».
«Відповідно до КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Враховуючи викладене, надати запитувану інформацію неможливо», — йдеться у відповіді САП на запит редакції.
NV вдалось дізнатися у впливового співробітника САП, що прокурори та детективи здійснювали негласні слідчі дії щодо представників монобільшості, але згорнули цю діяльність після 24 лютого — адже «виплати припинилися».
Майже сто представників монобільшості у 2020 році набули у власність авто, квартиру чи землю — це висновок з аналізу електронних декларацій обранців від Комітету виборців України. Серед майна у слуг з’явилися нові авто від Toyota, Mercedes та BMW.
З початком повномасштабного російського вторгнення декларування для можновладців стало необов’язковим, а Реєстр декларацій закрили для публічного доступу. І лише з грудня 2023-го декларування поновили.Станом на вересень цього року лише близько 40 народних обранців подали добровільно щорічні декларації за 2022-й. Кампанія декларування за 2021−2022 роки триватиме до 31 січня 2024-го.
Топ-представник фракції СН у розмові з NV визнав, що «кошти у конвертах» все ж таки розбестили фракцію, тому керівництво зробило свої висновки та не збирається знову йти тим самим шляхом. Водночас чотири джерела всередині ВР (два представники монокоаліції та два опозиціонери) стверджують, що близько півроку тому виплати для депутатів СН повернули у розмірі $ 2 тис.
«Слуги перестали їздити на засідання з регіонів. Їх стало вкрай важко збирати. Ось їм повернули трохи, буцімто, «на проїзд», — пояснив співрозмовник редакції в одній з опозиційніх фракцій.
Давид Арахамія у інтерв'ю Forbes у вересні 2022 року видав цікавий пассаж про вартість депутатських послуг: «Депутатський цінник зараз сильно знизився, і спроби вплинути на тих чи інших депутатів намагалися робити, скажімо, дрібні „олігархи“. Така історія була відносно нещодавно, не називатиму прізвище бізнесмена, але для нього все закінчилося плачевно і бажання на когось впливати, комусь платити, гадаю, відбило надовго».