Між Коломойським і Соросом: фінансова шизофренія українських медіа.
У своєму блозі з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів» я завів розділ «медіа-повії», у якому став викладати розповіді про чесних і непідкупних українських журналістів. Цього разу пропоную читацькій увазі допис про таку собі Катерину Коберник — очільницю мало кому відомого інтернет-видання «Бабель».
Назву цього, прости господи, видання я коментувати не став — нехай це краще зроблять психіатри чи сексопатологи. Натомість докладно розповів, як ця Коберник одночасно бере гроші в Коломойського, якому, власне, і належить сайт «Бабель» через підставних осіб, і ходить із простягнутою рукою по іноземних посольствах, випрошуючи гранти «на розвиток незалежної журналістики».
А закінчується мій допис словами:
«От тільки цікаво — а чи знають правоохоронні органи США, що дідусь Сорос видає гранти інтернет-виданню, яке через підставних осіб фактично належить Ігорю Коломойському? І чи входять ті суми, які К. Коберник отримує від Ігоря Валерійовича, у ліміт видатків, встановлений для олігарха Високим судом Лондона?
Не менш цікавою є також та обставина, що «ПриватБанк», який розшукує активи підсанкційного Коломойського по всьому світу, не бачить того, що коїться у нього під носом.
Ну і, головне: відмивання коштів особи, яка перебуває під санкціями, — це злочин з точки зору українського законодавства. Тож не здивуюся, якщо К. Коберник пройде шляхом Шабуніна — від наклепів у Фейсбуці до лави підсудних».
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»