Нагадаємо, «Останній Бастіон» навесні був у центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Ми порушили проблему навмисного применшення карет швидкої на зміні з 36 до 16-21. Медперсонал швидкої вказав на очевидні факти привласнення головлікарем Олександром Лавренком значної суми коштів на зекономленому бензині з не виставлених на зміну карет, вибіркового преміювання робітників, перепродажу спецодягу та залишкових медпрепаратів тощо.
Також працівники вказали на низку прогалин у структурі центру екстреної допомоги, як-то відсутність пральної машини та гарячої води, порушення гігієнічних умов у приміщенні їдальні, роздягальні та вбиральні. З розмов ми дізналися, що востаннє робочу форму отримували в 2006 році, а лікарі змушені за свої кошти купувати тонометри та інший інвентар. Водії наголосили, що керівництво всіляко урізає заробітну плату, довівши її до 2 тис. грн.
Візит без попередження якнайкраще продемонстрував справжні умови роботи медпрацівників. Результати розслідування були передані Вікторові Лисаку, директору департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА. Він запевнив, що до вчинить заходи з поліпшення роботи центру екстреної допомоги до початку літнього сезону.
Геннадій Сікалов, лідер ГС «Останній Бастіон», 22 червня подав заяву про вчинення кримінального правопорушення до національної поліції у Полтавській області з цього приводу.
Головлікарю Лавренку та посадовим особам керівництва Полтавського обласного центру екстреної медицини та медицини катастроф інкримінують злочини, передбачені статтями 139, 140 КК України – ненадання допомоги хворому медпрацівником і неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинили тяжкі наслідки (смерть) хворому. Наразі тривають слідчі дії.
Після публікацій і розміщення великої доказової бази щодо наявності корупційної складової в діях начальника управління охорони здоров’я Віктора Лисака та його ставленика – керівника центру екстреної допомоги Олександра Лавренка, посадові особи взялися за відбілювання схем та штучного створення позитивного іміджу.
Тільки за липень на одному з полтавських інтернет-видань, що позиціонує себе як об’єктивне, вийшли два великі спецрепортажі про швидку допомогу. У них журналісти надали схвальну оцінку роботі швидкої допомоги. Для кадру карета дісталася з вул. Володарської до центру міста за 3 хвилини. Зазначимо, відстань до літньої жінки, що померла, була меншою. Тоді швидка їхала майже годину. Щоби замилити очі громадськості, журналістів посадили у «правильну» карету: «Потім лікар показує нам обладнання у машині. Вона укомплектована всім необхідним для надання різного роду допомоги» – доходить висновку журналіст з огляду на 1 автівку.
Реальний стан карет швидкої, умов праці водіїв і медперсоналу можна переглянути в статті:
Пересічному читачеві відчувається фальш у тексті й цитатах. Виставлені для картинки фельдшери взагалі говорили в найкращих традиціях радянської ідеології:
«Всі ми у якійсь мірі фанати своєї професії. Я отримую задоволення, коли допоміг людині».
Наче, так і повинно бути. Може, так воно і є. Та журналіст не конкретизує слова «у якійсь мірі». Мабуть, важко бути фаховим фанатом своєї справи на 2-3 тис. грн зарплати, з 10-річною формою, яку після викликів треба прати у власній пралці, а туалетний папір завжди носити з собою, оскільки у вбиральні швидкої його не передбачено.
Щоби покінчити з темою замовних статей і їхнім популізмом, пропонуємо кілька речень із «спецрепортажу».
«Ми робимо це (дістаємося на місце виклику – ред.) максимально швидко. Хвилин через 10 ми доїжджаємо у межах міста, за 20 хвилин доїжджаємо поза межами міста в Полтавському районі».
Цитата з другого матеріалу – про роботу диспетчерів. «Бувають випадки, коли не вдається доїхати до хворого одразу, а тому диспетчери телефонують ще раз, щоб уточнити місце перебування хворого. Проте, люди не завжди йдуть на контакт:
– Іноді люди просто говорять: «Це ваша робота. Шукайте як хочете». Але це ж робиться тільки в інтересах пацієнта».
В інтересах пацієнта карети швидкої мають бути оснащені справними навігаторами. Після нашого візиту до швидкої навесні водії ділилися, що не мають навіть звичайнісіньких мап Полтави та району. Через втручання «Останнього Бастіону», карети швидкої таки обладнали системами GPS. На цьому обіцяне Лисаком і Лавренком «покращення» закінчилося. Фельдшери скаржаться, що кількість бригад і карет допомоги продовжують тримати на позначці 16-25 на зміні. Це, в свою чергу – сотні пацієнтів, які не дочекаються вчасного надання допомоги, що є порушенням основного закону – Конституції.
Так звана «незалежна» преса цього не побачила. Гроші легко нівелюють незалежність.
Зусиллями «Останнього Бастіону» правоохоронні органи почали перевірку головлікаря швидкої Лавренка та керівництва закладу. Їм інкримінують ненадання допомоги хворому медпрацівником і неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинили тяжкі наслідки (смерть) хворому. Відомості про правопорушення внесені до ЄРДР.
3 листопада 2007 року працівники Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи МСЕК №1 та понад 300 пацієнтів станції переливання крові, що розташовувалися в приміщенні за адресою м. Полтава, вул. Комсомольська, 43, були умисне отруєні сильними токсичними речовинами – толуолом та ксилолом.