Свіжа, хоча і куца, порція телефонних розмов Віктора Медведчука знов стала доступна широкому загалу українців.
Вона спростовує і слова Медведчука про те, що той не має стосунку до труби. І мовчання Порошенка на ту ж тему.
Я знаю, на кого розраховує Медведчук, коли запевняє про свою непричетність до справи "Прикарпатзахідтрансу" — на електорат рівня "Ківа", котрому що дизельна труба, що не труба – головне Путін. А от Порошенку довелося постраждати, і доведеться іще.
Але що я геть не розумію і не вибачу Порошенку – що коли він "кинув" Путіна з певних питань, він не "кинув" його по Медведчуку. І що лишив цього Медведчука з кількома телеканалами та корупційною трубою нам у спадок.
Адже якби Медведчук був хоч трохи здатний до політики, то міг би вже зараз очолити країну – тоді Зеленський був слабкий як управлінець і нічого не розумів іще про росіян. Але на щастя, нам пощастило з кумом Путіна.
І в певному сенсі хороша випадковість сталася і з Зеленським, тепер у нього топчуть Медведчука. Що ж, пишаюся, що трохи приклав свого часу руку до цього.