Іронічна, вразлива, рішуча й небезпечна — акторка знаходить власну інтонацію для героїнь із зовсім різних кінематографічних світів.
Мері Елізабет Вінстед у найкращому сенсі акторка всеїдна: її фільмографія охоплює фантастику, бойовики, горори, чорні комедії, психологічні трилери та незалежні драми. Вона переконливо почувається і серед монстрів та спецефектів, і в історіях, де головна подія — складна розмова між двома людьми. При цьому навіть у найбільш видовищних проєктах у її героїнь є характер, власні бажання та причини діяти.
Помітну частину її ранньої кінокар’єри становили фільми жахів. Глядачі могли бачити Вінстед у «Дзвінку 2», а в «Пункті призначення 3» вона вже виконала головну роль — школярки Венді Крістенсен, яка передчуває катастрофу на американських гірках. Згодом акторка зіграла палеонтологиню Кейт Ллойд у «Дещо» — приквелі культового горору Джона Карпентера. Замкнений простір, недовіра між людьми та загроза, яку важко розпізнати, стали добрим матеріалом для її стриманої, напруженої гри.
У «Доказі смерті» Квентіна Тарантіно Вінстед опинилася у світі кінематографічних цитат, довгих діалогів і небезпечних автомобільних розваг. А зовсім інший образ створила у «Скотті Пілігримі проти світу» Едґара Райта. Її Рамона Флауерс із мінливим кольором волосся, іронічністю та непростим минулим органічно вписалася у фільм, де романтична комедія живе за правилами коміксів і відеоігор. Пізніше Вінстед повернулася до цієї героїні вже в озвученні анімаційного серіалу «Скотт Пілігрим злітає».
Однією з найвиразніших її робіт залишається «Вулиця Монстро, 10». Значну частину фільму напруга тримається на поведінці кількох персонажів у підземному бункері. Героїня Вінстед намагається зрозуміти, кому можна довіряти та яка небезпека чекає зовні. Акторка передає цей стан через погляди, паузи й уважність до дрібниць: глядач разом із нею придивляється до оточення, перевіряє чужі пояснення та шукає вихід. Її Мішель здатна боятися й водночас зберігати здатність мислити та діяти.
Драматичний діапазон Вінстед добре видно у фільмі «Smashed» Джеймса Понсольдта. Вона грає вчительку Кейт, яка намагається подолати алкогольну залежність. Рішення протверезіти змушує героїню переглянути шлюб, звички та уявлення про власне життя. Тут акторці є де показати вразливість, сором, розгубленість і складну рішучість людини, яка поступово усвідомлює масштаб своєї проблеми. Поруч із цією роботою у її фільмографії є журналістська драма «Убити посланця» та химерна трагікомедія «Людина — швейцарський ніж».
Окремої уваги заслуговує третій сезон «Фарго», створеного Ноєм Гоулі за участю братів Коен як виконавчих продюсерів. Вінстед зіграла Ніккі Сванґо — кмітливу, азартну гравчиню в бридж, яка звикла прораховувати наступний хід. У цій ролі поєдналися зухвалість, почуття гумору, ніжність і впертість. Ніккі добре пасує до світу «Фарго», де дрібний злочин запускає ланцюг катастроф, а людські слабкості сусідять із майже містичним відчуттям невідворотності.
Є у Вінстед і незвичайна поява в антології «Любов, смерть і роботи». В епізоді «Льодовиковий період» вона разом із Тофером Ґрейсом грає пару, яка знаходить у старій морозильній камері цілу цивілізацію. Ігрові сцени з акторами поєднуються тут з анімацією, а побутова ситуація поступово перетворюється на фантастичну історію про перебіг часу та людську історію в мініатюрі.
У бойовиках Вінстед також має виразні роботи. У «Хижих пташках» вона зіграла Мисливицю, а в «Кейт» — найману вбивцю, яка після отруєння намагається знайти винних за лічені години. До цього переліку додалася й «Асока», де акторка втілила Геру Синдуллу зі всесвіту «Зоряних війн». Така різноманітність дає змогу щоразу бачити її в нових обставинах: від побутових криз і кримінальних інтриг до супергеройських сутичок та космічних пригод. А найцікавіше спостерігати, як у кожному з цих світів вона знаходить для персонажки власну інтонацію.