Бачу чимало коментарів, що краще поганий мир із Трампом, ніж війна без участі США. Хочу навести різкість в цьому питанні.
Ніхто нам на цей час не пропонує поганого миру з Трампом. Немає такої пропозиції на столі. Тому що:
1. Пропозиція миру може надійти лише від того, хто є стороною воєнного протистояння. В цьому випадку це путін. путін ніякого миру Україні не пропонує. (І скоріше за все, до кінця осені не пропонуватиме, якщо не буде на нього значного тиску. А поки такого тиску не передбачається.)
2. Будь-які сигнали з Кремля про те, що вони готові прибрати чи змінити свої вимоги, не мають сенсу, якщо не супроводжуються готовністю підписати мирну угоду. путін десятки разів посилав суперечливі сигнали з метою збити всіх з пантелику. Це звичайний шум війни. Що стосується готовності путіна до миру, він її наочно продемонстрував минулі ночі.
3. Трамп пропонує нам погодитися на визнання США Криму російським, пропонує угоду про мінерали, буде ще пропонувати купу всякого різного. Це не має жодного стосунку до миру, оскільки всі ці пропозиції не супроводжуються пропозицією миру.
4. Пропозиція миру не має жодного сенсу, якщо немає гарантій безпеки, які б стали на заваді порушенню миру на другий день після підписання. Ми маємо неодноразові заяви з боку представників американської адміністрації, що таких гарантій з боку США не буде.
5. Таким чином, все, що відбувається, є відображенням двох факторів:
6. Немає жодних підстав очікувати продовження американської допомоги (і так само не було б у разі обрання Гарріс, я писав ще у вересні).
7. Політика України зараз полягає в тому, щоб затягувати час, вигрібаючи допомогу, затверджену Байденом, та допомагаючи якомога швидше пробудитися Європі та нашим друзям у США.
Коротко підсумую: мирна угода можлива лише з тим, хто веде проти нас війну. Все решта — то танці з бубнами для отримання вигоди коштом жертви агресії.