Кілька днів тому російська влада знову осоромилась перед обличчям власного народу та світовою спільнотою.
На цей раз мова йде про маніпуляції та чергові «багатоходівки» на ниві загальної боротьби з пандемією коронавірусу. Розвиток ситуації пройшов у кілька етапів. І на кожному Кремль отримав чергову порцію іміджевих втрат.
Відомий китайський підприємець, засновник компанії Alibaba Джек Ма безкоштовно передав Міністерству оборони Російської Федерації більше одного мільйона масок та 200 тисяч тестів для виявлення COVID-19. Після перемоги над вірусом у Китаї Джек Ма неодноразово організовував безкоштовну доставку допомоги у країни, які перебувають у більш скрутній ситуації під час пандемії.
Інформацію про доставку вантажу з КНР на борту літака ВКС Росії було оприлюднено на сайті військового відомства 26 березня. Звичайно, міністр оборони Сергій Шойгу та інші представники російської владної верхівки висловили свою вдячність меценату зі Сходу. Непогана історія, адже Росія дійсно потерпає від нестачі засобів для протидії коронавірусу. І на цьому мало б усе завершитись. Але.
Кілька днів по тому Міністерство оборони РФ повідомляє про виліт літака ВКС Росії з медичним обладнанням та засобами захисту на борту в ніч на перше квітня у напрямку США. Офіційно це подали як результат телефонної розмови президентів Володимира Путіна та Дональда Трампа, яка відбулася 30 березня. У ході бесіди володар Кремля запропонував американському колезі надіслати допомогу у вигляді медзасобів.
Власне, на цьому етапі у деяких росіян почали виникати питання: «А чи варто було вивозити з РФ обладнання та засоби захисту у час, коли сама країна відчуває гостру нестачу?» та «Чи не ті самі маски та тести поїхали у США, які щойно були завезені з КНР. На цьому ж самому літаку?» Однак, і це стало лише прелюдією до повного розгортання комедійного сюжету. Ну, ніби молодці. Принаймні допомогли сусідам. Показали РФ щирою і здатною забути давні конфлікти та об’єднатись проти біди глобального рівня. Можливо, на цьому історія і закінчилась би. Одначе з РФ чомусь так просто все не завершується.
«Доставка гуманітарної допомоги у США» була піднята на щит кремлівською пропагандою та активно розкручувалась у федеральних ЗМІ. Врешті-решт це викликало певне занепокоєння з боку Дональда Трампа, якому й так опозиція постійно закидає роботу на Москву.
В результаті Держдепартамент США розмістив офіційне повідомлення про те, що американці «погодилися купити у Росії необхідні медичні засоби, включно з вентиляторами і засобами індивідуального захисту, які були передані Федеральному агентству з надзвичайних ситуацій США». Тобто, по факту, оспівана «гуманітарна допомога» була просто придбана Вашингтоном у Москви.
І тут варто ще раз правильно розставити акценти. Москва під гасла про «гуманітарну допомогу» перепродає Вашингтону вантаж із засобами для протидії COVID-19, частина з яких була безкоштовно надана китайською стороною. У час поширення коронавірусу теренами РФ та гострою нестачею медичного обладнання та ліків у самій країні.
На цьому етапі Москві варто було б зробити кам’яне обличчя та обмежитись загальними фразами. Натомість, спікер російського МЗС Марія Захарова спробувала пояснити журналістам, у чому вони помиляються.
За її словами половина вартості «гуманітарного вантажу» з РФ для США була оплачена Російським фондом прямих інвестицій (РФПІ),а інша половина − американською стороною. Тільки лишається питання, як може бути «гуманітарною» допомога, якщо за неї віддають кошти. Навіть, якщо половину. Можна було б ще сказати кілька слів про сам РФПІ, але то вже інша розмова.
Історія вийшла цікава. Та чи варто з неї зловтішатись саме українцям? Це ж не в нас напередодні карантину в Іспанію та Китай продали понад 300 тисяч медичних масок за ціною в 1,23 гривні за одиницю? При цьому, зараз вартість такої маски 150-200 гривень. І чи не з Києва днями у напрямі сонячної Італії вилітав борт із лікарями для допомоги у боротьбі з коронавірусом? А в українських лікарнях знімають відеоролики про масові звільнення лікарів. У деяких моментах люди не надто відрізняються один від одного. Особливо політики.
Спеціально для «Останнього Бастіону»