Наклеп на Андрія Мельника повернувся через 70 років
Заява МЗС Ізраїлю, у якій голову ОУН Андрія Мельника звинувачують у «Голокості», — відверта провокація і підігрування московській пропаганді. Ця заява не має нічого спільного з історичною правдою.
Більше того, євреї вибачалися перед Андрієм Мельником, оскільки одного разу вже повелися на московську пропаганду.
Нагадаю, у 1957 році українці Канади запросили Андрія Мельника взяти участь в урочистих заходах з нагоди 25-літнього ювілею Українського національного об'єднання (УНО) Канади.
Напередодні приїзду А. Мельника на американський континент єврейська газета Вінніпега «Джуїш пост» опублікувала статтю Мельвіна Фенсона, в якій Андрія Мельника і ОУН звинувачено в «єврейських погромах» у Львові в 1941 році під час німецької окупації та в «мордуванні поляків».
Після галасливих звинувачень, не підтверджених жодними фактами, Фенсон вимагав від уряду Канади заборонити приїзд Мельника до Вінніпега.
Після оприлюднення статті про Андрія Мельника у «Джуїш пост» Канадою прокотилася хвиля обурення. Практично всі українські газети, громадські й ветеранські організації вважали за необхідне спростувати брехню про Мельника та вимагали офіційного вибачення.
Найвищий репрезентаційний орган канадських українців — Комітет українців Канади — видав спеціальний «Комунікат», у якому атака на Андрія Мельника розцінювалася як «намагання зганьбити державницьку традицію українського народу, що для кожного українця є найбільшою святістю».
З офіційним роз'ясненням виступили колишні в'язні німецьких концентраційних таборів, об'єднані в Комітеті політичних в'язнів нацистського режиму. Зокрема, в їхній заяві, яку опублікували українські газети і яку було надіслано до всіх єврейських видань, зазначалося:
«На підставі стверджених документів інформуємо Вас, що загальновідомий полковник Андрій Мельник, який саме приїжджає на відвідини до Канади, був колись політичним в'язнем нацистського режиму. Як полковник Української національної армії в Першій світовій війні він боровся проти большевицьких військ. З вибухом німецько-большевицької війни нацисти конфінували його (обмежили пересування місцем проживання — Б. Ч.) в Берліні, а пізніше арештували і запроторили в нацистський концентраційний табір Заксенхаузен коло Берліна, де перебували в ув'язненні багато чільних французьких, польських, українських та інших політичних провідників. З огляду на ці факти, вістка, подана газетою «Джуїш пост», про погроми полк. Андрія Мельника над євреями і поляками є неправдивою».
Оскільки так звана справа «погромів» набирала дедалі більшого розголосу, консолідувалися українські ветеранські організації, які створили «Координаційний комітет порозуміння колишніх вояків Українських армій».
У своєму зверненні ветерани нагадали, що під час війни, починаючи з 1941 року, Андрій Мельник перебував під контролем німецької влади. Це було зроблено для того, щоб ізолювати його від українських земель, не дозволити контактувати з тамтешніми українцями. Спершу він перебував під домашнім арештом у Берліні, а згодом був запроторений до концентраційного табору «Заксенхаузен», де перебував майже до закінчення війни. А тому звинувачення А. Мельника в організації погромів у Львові є провокативними і не мають нічого спільного з дійсністю.
Виступи українських ветеранів знайшли відгук у середовищі канадських вояків, у тому числі в Канадському легіоні, в якому воювало чимало українців.
У протестах, які надходили до преси, відзначалося, що автор, який здійснив провокацію проти Андрія Мельника, чомусь жодним словом не згадав про реальні єврейські погроми, які влаштовували банди Денікіна. А також нагадали про численні українські жертви від рук більшовицьких комісарів, серед яких було чимало євреїв.
Під тиском суспільної думки Мельвін Фенсон був змушений надрукувати вибачення: «Перепрошую полк. Андрія Мельника, провідника Організації Українських Націоналістів, за твердження, що вмішали його у погром у Львові 2 і 3 липня 1941 року. Твердження були зроблені в добрій вірі на підставі інформації, що видавалася нам обґрунтованою, але, як тепер показалося, безпідставною. Перепрошую за всяке замішання, яке ми вчинили».
Після цього з'явилася велика й позитивна стаття Фенсона про Андрія Мельника, яка завершувалася такими рядками: «Я радий, що мої припущення не підтвердилися конкретними фактами. На мою думку, це усуває колоду на шляху до добрих взаємин між євреями і українцями… «Джуїш пост» — як часопис і автор цієї статті особисто — завжди відносяться з найбільшою прихильністю до канадських українців і до державницьких аспірацій українського народу».
Вже перебуваючи у Торонто, Андрій Мельник мав намір зустрітися з його мером паном Натаном Філіпсом, який за національністю був євреєм. На тлі недавнього скандалу із «Джуїш пост» Андрія Мельника почали вмовляти не відвідувати міську управу і не зустрічатися з мером Торонто. Однак А. Мельник наполіг на візиті.
Натан Філіпс прийняв полковника на найвищому рівні, вручив подарунки, а на початку розмови заявив: він хоч і єврей, але не солідаризується з «Джуїш пост», та висловив жаль з приводу наклепницьких публікацій.
МЗС Ізраїлю має невідкладно відкликати свою заяву і вибачитися перед Україною.