Генштаб береться вирішувати проблему посттурнікетного синдрому.
У зв’язку з активним застосуванням дронів противником фіксується зростання кількості осколкових поранень, більшість із яких припадає на кінцівки. Особливої актуальності набуває проблема посттурнікетного синдрому.
Про це йшлося на щомісячній нараді з питань медичного забезпечення, проведеній за дорученням Головнокомандувача ЗСУ, повідомив 11 вересня Генеральний штаб.
Зокрема, розглядалося питання подальшого створення заглиблених стабілізаційних пунктів. Головна вимога — безпека поранених і медичного персоналу, який працює в умовах підвищеного ризику. Окрему увагу приділили функціональній організації роботи таких пунктів, їх комплектації необхідними засобами та логістиці евакуації.
«У зв’язку з активним застосуванням дронів противником спостерігається зростання кількості осколкових поранень, більшість із яких припадає на кінцівки. Особливої уваги потребує посттурнікетний синдром — комплекс ускладнень, що виникає внаслідок тривалого стискання кінцівки турнікетом і призводить до порушення кровопостачання. Робота в цьому напрямку триває, і вже є позитивні результати», — наголосили в Генштабі.
Також підкреслено необхідність включення відповідних сценаріїв до програм підготовки з тактичної медицини у навчальних центрах та підрозділах.
Окремо обговорили забезпечення медичних підрозділів донорською кров’ю та її компонентами, а також підготовку персоналу з трансфузіології — як серед медичних фахівців, так і серед військовослужбовців, які служать у підрозділах медичного забезпечення.
Крім того, учасники наради розглянули низку інших питань, спрямованих на посилення медичного забезпечення Сил оборони та підвищення ефективності надання допомоги пораненим у районах бойових дій.
У зв’язку з активним застосуванням дронів противником фіксується зростання кількості осколкових поранень, більшість із яких припадає на кінцівки. Особливої актуальності набуває проблема посттурнікетного синдрому.
Про це йшлося на щомісячній нараді з питань медичного забезпечення, проведеній за дорученням Головнокомандувача ЗСУ, повідомив 11 вересня Генеральний штаб.
Зокрема, розглядалося питання подальшого створення заглиблених стабілізаційних пунктів. Головна вимога — безпека поранених і медичного персоналу, який працює в умовах підвищеного ризику. Окрему увагу приділили функціональній організації роботи таких пунктів, їх комплектації необхідними засобами та логістиці евакуації.
«У зв’язку з активним застосуванням дронів противником спостерігається зростання кількості осколкових поранень, більшість із яких припадає на кінцівки. Особливої уваги потребує посттурнікетний синдром — комплекс ускладнень, що виникає внаслідок тривалого стискання кінцівки турнікетом і призводить до порушення кровопостачання. Робота в цьому напрямку триває, і вже є позитивні результати», — наголосили в Генштабі.
Також підкреслено необхідність включення відповідних сценаріїв до програм підготовки з тактичної медицини у навчальних центрах та підрозділах.
Окремо обговорили забезпечення медичних підрозділів донорською кров’ю та її компонентами, а також підготовку персоналу з трансфузіології — як серед медичних фахівців, так і серед військовослужбовців, які служать у підрозділах медичного забезпечення.
Крім того, учасники наради розглянули низку інших питань, спрямованих на посилення медичного забезпечення Сил оборони та підвищення ефективності надання допомоги пораненим у районах бойових дій.