Як компанія отримує нові підряди попри санкції ЄБРР?
Поки українські військові збирають кошти на дрони та інше необхідне для фронту, дорожні бюджети продовжують вимірюватися сотнями мільйонів і мільярдами гривень. На цьому тлі особливо гострі питання виникають до турецької компанії «ОНУР», яка, попри санкції ЄБРР за картельне порушення, продовжує отримувати великі державні контракти в Україні.
Про це йдеться у матеріалах громадської організації, яка заявляє, що роками досліджує дорожні закупівлі та направляє звернення до правоохоронних органів.
Свого часу Європейський банк реконструкції та розвитку покарав «ОНУР» за картельну змову та злив цінових пропозицій під час тендера на 65 млн євро щодо траси Київ — Одеса. Компанія отримала трирічні обмеження та, як зазначається у матеріалі, визнала порушення.
Однак це, судячи з наведених даних, не стало перепоною для подальшого освоєння українських бюджетів. Автори матеріалу стверджують, що українські правоохоронці вже шість років не можуть довести аналогічне розслідування щодо компанії до оголошення підозр. Водночас через українські суди структура домоглася виплати понад мільярда гривень із державного бюджету за тим самим контрактом.
Особливо показовими автори називають останні дорожні замовлення на Полтавщині та Львівщині.
На Полтавщині утримання автомобільних доріг оцінили у 543 млн грн. При цьому автори матеріалу заявляють про можливе завищення вартості матеріалів на 163 млн грн. Інший великий контракт на утримання близько 400 км доріг становив 1,095 млрд грн, а потенційну різницю у вартості матеріалів оцінюють приблизно у 164 млн грн.
На Львівщині поточний ремонт траси Київ — Чоп коштував 393 млн грн. За наведеними розрахунками, потенційне завищення вартості матеріалів могло становити 118 млн грн. Ще один контракт на мережу регіональних доріг оцінювався у 470 млн грн, а можлива різниця у вартості матеріалів — у 141 млн грн.
Таким чином, лише за цими чотирма напрямами автори матеріалу говорять про можливі питання до 587 млн грн.
У публікації також згадуються посадовці, яких автори пов’язують із системою дорожніх закупівель, зокрема колишній міністр Кулеба, очільник Державного агентства відновлення Сухомлин, керівник полтавської служби Деружинський та очільник львівської служби Береза. Після реформування міністерства, на думку авторів, система не змінилася принципово.
Громадська організація стверджує, що за роки роботи направила десятки звернень, унаслідок чого правоохоронці Офісу Генерального прокурора, ДБР та БЕБ відкрили три кримінальні провадження. Водночас автори заявляють, що розслідування, на їхню думку, не дають результату.
У підсумку виникає головне питання: якщо міжнародна фінансова установа вже застосовувала до компанії санкції через встановлене нею порушення правил закупівель, чому це не стало достатньою підставою для більш жорсткої перевірки нових багатомільйонних контрактів в Україні?
Мова тут уже не просто про асфальт і дорожню техніку. Йдеться про сотні мільйонів гривень державних коштів і про те, наскільки прозоро українські чиновники обирають підрядників для робіт, які фінансуються з бюджету.