Вже четвертий рік поспіль проходять акції, які покликані нагадати жителям в окупації, про те, що «Україна повернеться!».
На територію тимчасово окупованих міст в черговий раз відправили листівки зі зверненням до українців в окупації про те, що український народ і держава ні на хвилину не забувають про своїх співгромадян з 2014 року відірваних нинішньої путінською Росією від нашої спільної української Батьківщини. І що Україна повернеться.
Вже четвертий рік поспіль силами активістів, волонтерів, військових і просто небайдужих людей проходять акції, які покликані нагадати жителям в окупації, про те, що про них пам'ятають і роблять все можливе, щоб знову бути єдиними в складі України.
Безумовно, вони про це знають, тому що гроші для проведення акцій часто приходять з окупованих міст від людей, які до цього дня чекають повернення до складу України.
Так, над містом Слов'яносербськ за допомогою безпілотників було скинуто понад 10 тисяч інформаційних листівок. Картинки супроводжувалися написами українською та російською мовами: «Ласкаво просимо, ти вдома!», «Разом нам краще», «Ласкаво просимо, ти вдома!», «Бережи себе ... чекаю!» «Повертайся скоріше додому!».
Ці листівки – своєрідний зворотний зв'язок, який обов'язково потрібно налагодити й зберегти для того, щоб в окупації не на мить не сумнівалися, що Україна їх не кинула сам на сам з російським окупантом і Україна обов'язково повернеться. Бо боротьба триває.
Але не тільки радість йде разом з листівками – для когось вони як страшний сон. Їх боїться окупаційна влада, тому що проти безпілотників і тисяч розкиданих по містах листівок, немає ніяких прийомів. Адже ніякими прийомами радіоелектро́нної боротьби не впоратися з безпілотником, а зібрати все до єдиного листочка теж навряд чи вийде.
Інформаційна операція спровокувала мобілізацію окупантів для вилучення даних матеріалів у населення. Так, окупаційна адміністрація і підконтрольні окупантам ЗМІ кожен раз істерично реагують на дану операцію, бо будь-який окупант, який перебуває на чужій землі знає – правду не зупинити.
Автор: Денис Бігунов.