Коли показуха важливіша за справу: ДШВ між указом і реальністю.
Ви будете сміятись, але Один із Найвеличніших Лідерів Світу (с) своїм Указом №817/2025 від 4 листопада 2025 року повелів «з метою розвитку військових традицій» перенести святкування Дня десантно-штурмових військ із 21 на 8 листопада.
Підписувати закони, ухвалені його ж боярською думою — перепрошую, Верховною Радою — у Найвеличнішого (с) часу немає: деякі з них лежать у міністра двора по два-три роки без монаршої резолюції. З 29 грудня 2020 року Його Величність не має часу розглянути подання Вищої ради правосуддя про призначення суддів.
А от на перенесення свята ДШВ на 13 днів у Одного з Найвеличніших Лідерів Світу (с) час знайшовся.
Щоправда, не зрозуміло, про розвиток яких саме «військових традицій» йдеться в Указі, якщо Міністерство молоді та спорту України ще в травні 2014 року заборонило проводити будь-які заходи з популяризації служби в десантно-штурмових військах і навіть вилучило з Єдиної спортивної класифікації України парашутне багатоборство — спортивну дисципліну, що з 1971 року була основним військово-прикладним видом спорту на теренах Східної Європи й містила стрибки з парашутом на точність приземлення, біг, плавання та стрільбу з малокаліберної гвинтівки.
Упродовж чотирьох десятиліть парашутне багатоборство було найпопулярнішою спортивно-технічною дисципліною в Україні, яку розвивали численні спортивні заклади (зокрема два комунальні — у Кривому Розі та Скадовську) і єдиний у країні Державний авіаційно-технічний спортивний клуб Міністерства освіти і науки, що базувався в Єнакієвому.
Ця спортивна дисципліна була справді унікальною, оскільки нею могли займатись від 12 років і до старості.
А в багатьох обласних центрах України, у зонах масового відпочинку, за радянських часів були навіть облаштовані парашутні вежі — наприклад, така вежа заввишки 47 метрів і досі ржавіє на Трухановому острові в Києві.
Але в 2014 році до влади прийшли герої так званої «революції гідності». Міністерство молоді та спорту тоді поділили між собою авторитетний боксер Палатний (соратник нинішнього київського градоначальника Кличка по угрупованню «Рибки») і не менш авторитетний бізнесмен Аваков.
По квоті Палатного міністром молоді та спорту було призначено патентованого шахрая Булатова, який до того промишляв крадіжкою коштів «Автомайдану», а заступником міністра — такого ж патентованого шахрая Гоцула, який уособлював політичну партію «Народний фронт».
Булатов із Гоцулом були вкрай здивовані тим, що в Україні на громадських засадах працюють клуби й гуртки, де молодь опановує основи парашутно-десантної підготовки, проводяться змагання, і все це — без будь-якої допомоги з боку держави, виключно на кошти спонсорів, а чиновникам у міністерство за це ніхто не платить.
Для збору грошей Гоцул призначив «смотрящого» — депутата Харківської обласної ради від «Партії регіонів» Шаповалова — і зобов’язав усіх юних десантників вступити до псевдогромадської організації Шаповалова (зареєстрованої за підробленими документами), платити йому «безповоротну фінансову допомогу без ПДВ» і купувати «сертифікати парашутиста», які цей Шаповалов разом із поплічником Тьорлом друкував на принтері.
Тренери й спортсмени відмовилися, і тоді в травні 2014 року Булатов своїм наказом викреслив парашутне багатоборство з Єдиної спортивної класифікації України та заборонив проведення будь-яких офіційних заходів із військово-прикладних видів спорту.
Згодом міністром молоді та спорту став інший вихованець «Народного фронту» — пан Жданов, який разом із Гоцулом продовжив знищення військово-патріотичного виховання й заборонив будь-які заходи з підготовки молоді до служби в ДШБ.
Благо, у Жданова та Гоцула знайшовся гідний помічник — начальник департаменту неолімпійських видів спорту Бідний, який нині обіймає посаду міністра.
Про Бідного, як і про його попередника Гутцайта, можна розповідати годинами — наприклад, про те, як Бідний через ТОВ «Атлетика ВІВА», що належить брату Гоцула, у 2017 році вивів «на обнал» 50 млн грн бюджетних коштів.
З цього приводу розслідувалось кримінальне провадження №42018000000000627 від 16.03.2018, у Бідного проводили обшуки — вдома й у службовому кабінеті, але всемогутній міністр Аваков спустив справу «на гальмах».
Про Бідного та його сімейний бізнес (нагадаю: тестем пана міністра є колишній народний депутат від «Партії регіонів» Григорій Дашутін, затриманий у 2022 році за пособництво росії — Дашутін після широкомасштабного вторгнення постачав продукцію військово-промисловому комплексу рф) я розповім іншим разом.
А зараз пропоную свою давню статтю про те, як попередній міністр молоді та спорту Гутцайт допомагав росії знищувати в Україні військово-прикладні та технічні види спорту й базу підготовки мобілізаційного резерву для десантно-штурмових військ.
Ця стаття тим більш актуальна, що Один із Найвеличніших Лідерів Світу (с) 8 листопада 2025 року вирядився у футболку з символікою ДШБ.
Тим самим Володимир Олександрович вкотре довів, що за 47 років свого життя єдине, чому він справді навчився, — це смішити людей.