Created with Sketch.

НАК Надра України незаконно розпродавала державне майно

09.10.2023, 14:27

Верховний Суд встановив, що керівництво НАК Надра України незаконно продавало державне майно

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської Ради депутатів трудящих № 927 від 18.11.1959 тресту «Полтаванафтогазрозвідкака» відведено земельну ділянку площею 0.70 га. для будівництва будинку лабораторії по вул. Решетилівській № 1-5 (теперішня назва вулиця Бірюзова Маршала).

Згідно Указу Президента України від 14.06.2000 № 802/2000 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр» постановою Кабінету Міністрів України здійснено в установленому порядку заходи щодо створення у місячний строк Національної акціонерної компанії «Надра України», зокрема, затвердити Статут Компанії, забезпечити формування статутного фонду Компанії, з цією метою затвердити перелік державного майна, яке передається в користування Компанією для забезпечення її діяльності. На виконання цього указу було прийнято постанову Кабінету міністрів України № 1128 від 14.07.2000 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Надра України».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від I7.08.2000 № 1273 «Питання Національної акціонерної компанії «Надра України» майно Державного геологічного підприємства «Полтаванафтогазгеологія» передано де до статутного (складеного) капіталу НАК «Надра України» з наступним перетворюванням останнього в дочірнє підприємство - ДП НАК «Надра України» «Полтаванафтогазгеологія» згідно з додатком № 3 до постанови.

Спільним Наказом Міністерства екології та природних ресурсів та НАК «Надра України» від 08.05.2001 № 177 затверджено висновок експерта про вартість оцінюваного майна Державного геологічного підприємства «Полтаванафтогазгеологія» та акти передавання-приймання майна 1, 2 до статутного фонду НАК «Надра України».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України під 17.08.2000 № 1273 «Питання Національної акціонерної компанії «Надра України» майно Українського державною проектного Інституту «Укрдіпрогеолбуд» передано до статутного складеною) капіталу ПАК «Надра України» з наступним перетворюванням останнього в дочірнє підприємство - ДП ПАК «Надра України» «Проектний Інститут «Укргеолбудпроект» згідно з додатком № 3 до постанови.

Спільним Наказом Міністерства екології та природних ресурсів та НАК «Надра України» від 27.04 2001 № 160/6 затверджено висновок експерта про вартість оцінюваного мийна Українського державного проектного інституту «Укрдіпрогеолбуд» та акти передавання-приймання майна 1, 2 до статутного фонду НАК «Надра України», в яких зазначається виробничий корпус, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева 54, як виробничий корпус (інвентарний номер 8/50) та блок обслуговуючих приміщень (інвентарний номер 9/733).

13.11.2005 Комунальним підприємством «Полтавське Бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», На підставі актів державної комісії про прийняття в експлуатацію об’єктів завершеного будівництва від 25.12.1989 та від 21.11.1984, виданий технічний паспорт на нежитлове приміщення по вул. Жовтневій, 54 в м. Полтава.

05.02.2010 голова правління НАК «Надра України» Пономаренко О.В. звернувся до Приватного підприємства «Полтавське Бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» із заявою про реєстрації права приватної власності адміністративний корпус (літера А-5, площа 5235.2 кв.м.), що заходиться за адресою м. Полтава, вул. Жовтнева, 54.

29.03.2010 реєстратором Приватного підприємства «Полтавське Бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» Нейлою С.В. прийнято рішення про відмову в реєстрації права приватної власності на вищевказаний об’єкт нерухомого майНа за НАК «Надра України».

Згідно довідки Комунального підприємства «Полтавське Бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» № 8766 від 23.09.2016, реєстрація права власності на громадський будинок (виробничий корпус та блок обслуговування приміщень) за адресою: вулиця. Соборності, 54 (стара адреса: Жовтнева, 54) не проводилась.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.06.2010 по справі № 16/298-10/145 відмовлено у задоволенні позову НАК «Надра України» про визнання за НАК «Надра України» права власності на об'єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю) - адміністративний корпус (літера А-5) площею за внутрішнім обміром 5235,2 м.кв., що заходиться за адресою Полтава, вул. Жовтнева, 54 та зобов’язання ПЛ «Полтавське бюро технічної інвентаризанії «Інвентаризатор» провести державну реєстрацію права власності Національної акціонерної компанії «Надра України» на об’єкт (нежитлову будівлю) - адміністративний корпус (літера А-5) площею за внутрішнім обміром 5235,2 м.кв., що заходиться їй адресою м. Полтава, вул. Жовтнева, 54.

Водночас 24.10.2016 приватним нотаріусом Назаренко К.В. зареєстровано право приватної власності на будівлю адміністративного корпусу загальною площею 5242,2 кв.м, що розташований за адресою: вул. Соборності. 54. м. Полтава за Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Надра України».

14.08.2020 року між ПрАТ «НАК «Надра України» та ТОВ «Газова компанія «Інвестсервіс» було укладено договір купівлі-продажу адміністративного корпусу за адресою вул. Соборності, 54 в місті Полтаві.

ТОВ «Газова компанія «Інвестсервіс» входить до групи «Групи родини Бєлашових». Це підтверджується даними з аналітичної системи YouControl.

У власності ТОВ «ГК «Інвестсервіс» нерухомість перебувала менше місяця ! Підприємство використали як прокладку, для подальшої перереєстрації нерухомості на “потрібних людей».

04.09.2020 року приватний нотаріус Удовіченко Марина Юріївна здійснює перереєстрація майна і новим власником стає ТОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт Капітал». Перереєстрація нерухомості відбулася на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 02.09.2020 року. Це підтверджується даними з державного реєстру.

ТОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт Капітал» була зареєстрована 19.08.2020 за кілька тижнів до отримання у власність нерухомості.

Засновником ТОВ «Інвестиційна компанія «Комфорт Капітал» є ТОВ «Полтавська бурова компанія».

Нікого не здивує той факт, що ТОВ «Полтавська бурова компанія» є підприємством, котре входить до орбіти «Бурізма Груп».

У липні 2021 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, — Кабінету Міністрів України звернувся до Державної служби геології та надр України, Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Інвестсервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт Капітал» , приватного нотаріуса Назаренко Катерини Валеріївни, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача — Фонду державного майна України  з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви від 10 вересня 2021 року) про:

Будівля по вул. Соборності 54 у місті Полтаві

Позов був мотивований тим, що реєстрація права приватної власності за ПрАТ «НАК «Надра України» та подальше відчуження державного майна - виробничого корпусу та блоку обслуговуючих приміщень загальною площею 5 242,2 кв. м, які знаходяться за адресою: вул. Соборності, 54, м. Полтава (далі - майно), здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки передане державою до статутного фонду ПрАТ «НАК «Надра України» майно не змінило свого правового режиму та залишається державною власністю і стосовно цього майна діють обмеження щодо вільного розпорядження, які передбачені для державного майна.

Власником цього майна є держава в особі КМУ, який не приймав рішення про зміну правового режиму спірного майна, отже, зміни форми власності з державної на приватну не відбулося, тому укладений сторонами договір не відповідає нормам чинного законодавства, як і наказ Держгеонадр від 15 червня 2020 року № 224 «Про прийняття рішення про вчинення ПрАТ «НАК «Надра України» правочинів щодо відчуження майна Компанії, переданого до її статутного капіталу засновником.

Відтак реєстрація права приватної власності на майно за ПрАТ «НАК «Надра України» здійснена з порушенням вимог чинного законодавства, а в розумінні статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» постанова КМУ від 17 серпня 2000 року № 1273, спільний наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 27 квітня 2001 року № 160 та ПрАТ «НАК «Надра України» від 27 квітня 2001 року № 16 не є документами, на підставі яких може бути проведено реєстрацію права приватної власності.

Отже, спірне майно було відчужене без волевиявлення власника - держави в особі КМУ та підлягає витребуванню в державну власність від останнього набувача відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою від 25 серпня 2021 року Господарський суд Полтавської області передав справу на розгляд до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а ухвалою від 06 вересня 2021 року Господарський суд міста Києва прийняв справу до свого провадження.

Господарський суд міста Києва рішенням від 18 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2022 року, у позові відмовив повністю.

Прокурор не погодився з таким рішенням судів.

У січні 2023 року Прокурор звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2022 року та постанову Північного апеляційного господарського сулу від 23 листопада 2022 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Касаційну скаргу Прокурор мотивував тим, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми частин другої, третьої статті 145 ГК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, у яких суд касаційної інстанції дійшов висновку, що передане державою до статутного фонду підприємства майно не змінює свого правового режиму, залишається державною власністю та стосовно нього діють обмеження щодо вільного розпорядження, передбачені для державного майна.

Прокурор зазначив, що нерухоме майно не передавалося ПрАТ «НАК «Надра України» у власність та закріплене за нею на праві господарського відання і відповідні обмеження закріплені в редакціях статутів, які були чинними станом на час реєстрації права приватної власності (24 жовтня 2016 року), видачі спірного наказу Держгеонадр (15 червня 2020 року) та укладення договору (14 серпня 2020 року), зокрема пункт 22 статуту.

21 лютого 2023 року ПрАТ «НАК «Надра України» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити в задоволенні касаційної скарги, прийняті у справі судові рішення залишити без змін.

06 березня 2023 року ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Прокурора, прийняті у справі судові рішення залишити без змін.

07 травня та 16 серпня 2023 року, тобто поза межами строку на подання відзиву на касаційну скаргу, від ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» надійшов відзив на касаційну скаргу, а від ПрАТ «НАК «Надра України» - пояснення у справі відповідно, у яких ці учасники справи просять касаційну скаргу Прокурора залишити без задоволення, а прийняті у справі судові рішення залишити без змін.

Ухвалою від 15 лютого 2023 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Прокурора на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та призначив справу до розгляду.

Ухвалою від 23 травня 2023 року КГС ВС справу з касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суд.

Колегія суддів КГС ВС указує, що правовий режим майна акціонерних товариств, 100 % акцій яких належить державі, чітко не визначений у чинному законодавстві. За статтею 22 ГК України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 % чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів. Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Отже, всі суб`єкти державного сектора економіки мають діяти на праві господарського відання чи оперативного управління.

Вказане, на переконання колегії суддів КГС ВС, суперечить іншим положенням ГК України (абзацу другому частини другої статті 66) та ЦК України (пункту 1 частини першої статті 115), які передбачають, що господарське товариство є власником майна, переданого йому до статутного капіталу та набутого іншими законними способами. У статті 12 Закону України «Про господарські товариства», яка діяла щодо акціонерних товариств до вступу в дію Закону України «Про акціонерні товариства», також закріплено, що товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.  

Ухвалою від 21 червня 2023 року Велика Палата Верховного Суду прийняла та призначила цю справу до розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Велика Палата Верховного Суду не погодилася з наведеними мотивами судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

Крім загального порядку визначення правового режиму майна господарських товариств, акціонерне товариство, засновником і єдиним акціонером якого є держава, має спеціальний правовий режим майна порівняно з іншими господарськими товариствами.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми, а саме стаття 22 ГК України.

З огляду на статтю 22 ГК України держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики.

Суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Повноваження суб`єктів управління у державному секторі економіки - КМУ, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб`єктів господарювання визначаються законом.

Зазначені суб`єкти управління у державному секторі економіки можуть приймати рішення, необхідні для підготовки до реалізації та здійснення державно-приватного партнерства (концесії), які є обов`язковими до виконання підприємствами, установами, організаціями, що перебувають у сфері їх управління.

Законом можуть бути визначені види господарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям.

Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Правовий статус окремого суб`єкта господарювання у державному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Відносини органів управління з названими суб`єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах.

Держава застосовує до суб`єктів господарювання у державному секторі економіки усі засоби державного регулювання господарської діяльності, передбачені цим Кодексом, враховуючи особливості правового статусу даних суб`єктів.

Законом встановлюються особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики та розвитку змагальності у державному секторі економіки, які повинні враховуватися при формуванні відповідних державних програм.

Державний фінансовий контроль щодо суб`єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, здійснюється відповідно до закону.

Процедура визнання банкрутом застосовується щодо державних підприємств з урахуванням вимог, зазначених у главі 23 цього Кодексу.

Органам управління, які здійснюють організаційно-господарські повноваження стосовно суб`єктів господарювання державного сектора економіки, забороняється делегувати іншим суб`єктам повноваження щодо розпорядження державною власністю і повноваження щодо управління діяльністю суб`єктів господарювання, за винятком делегування названих повноважень відповідно до закону органам місцевого самоврядування та інших випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Суб`єкт господарювання державного сектора економіки запроваджує антикорупційну програму у порядку, визначеному законом.

Отже, усі суб`єкти державного сектора економіки мають діяти на праві господарського відання чи оперативного управління.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про приватизацію державного майна» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до вичерпного переліку способів приватизації державного майна не належала передача державного майна до статутного фонду акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизацїї державного унітарного підприємства, а також вона не є способом його приватизації.

Отже, передача державного майна до статутного фонду акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації державного унітарного підприємства, не є рішенням власника, яке б надавало такому товариству право на його відчуження, а спрямована виключно на зміну організаційно-правової форми державного підприємства.

Наведене свідчить про те, що зміна організаційно-правової форми підприємства приводить до автоматичної зміни форми державної власності нерухомого майна.

Крім того, згідно із частиною п`ятою статті 18 Закону України «Про приватизацію державного майна» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при перетворенні державного унітарного підприємства в акціонерне товариство воно стає правонаступником підприємства, що приватизується.

Водночас акціонерні товариства, засновником і єдиним акціонером яких є держава в особі органів виконавчої влади, мають спеціальний (особливий) правовий режим майна порівняно з іншими господарськими товариствами, які створюються в загальному порядку, а державне майно, передане до статутного фонду державних акціонерних товариств, залишається у державній власності й відчуження його можливе тільки органами приватизації через визначені законом приватизаційні процедури.

Отже, до моменту завершення процедури приватизації до створюваного акціонерного товариства в силу правонаступництва переходять права та обов`язки, які мало державне унітарне підприємство, у тому числі й обсяг майнових прав на державне майно. У цьому випадку на праві господарського відання.

Вимоги про необхідність дотримання процедури приватизації при відчуженні майна господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 % їх статутного фонду закріплено і в Законі України «Про управління об`єктами державної власності» (пункти 19, 20 статті 11 цього Закону).

Таким чином, державне майно, яке закріплювалося за державним підприємством на праві господарського відання, перебуває у створюваного акціонерного товариства на праві господарського відання.

У свою чергу, корпоратизація державних унітарних підприємств через їх перетворення у господарські товариства є лише передумовою для подальшої приватизації майна, переданого державою до їх статутного фонду.

Проведення корпоратизації державного унітарного підприємства в акціонерне товариство не є його приватизацією, а тому внесення майна до статутного фонду такого товариства не може розглядатися як підстава для зміни його форми власності.

У зв`язку із цим державне майно, передане державою до статутного фонду державного унітарного підприємства, корпоратизованого в акціонерне товариство, 100 % акцій статутного фонду якого залишаються у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації є державною власністю.

Суди встановили, що ПАТ «НАК «Надра України», правонаступником якого на час розгляду справи є ПрАТ «НАК «Надра України», створене згідно з Указом Президента України від 14 червня 2000 року № 802 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр» та на підставі Постанови КМУ від 14 липня 2000 року № 1128 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Надра України».

Відповідно до положень цього Указу сформовано статутний фонд ПАТ «НАК «Надра України» (підпункт «в» пункту 1 Указу Президента від 14 червня 2000 року № 802) та затверджено перелік державного майна, яке передається у користування ПАТ «НАК «Надра України» для забезпечення її діяльності (підпункт «г» пункту 1 Указу Президента від 14 червня 2000 року № 802).

Пунктом 4 постанови КМУ від 17 серпня 2000 року № 1273 «Питання Національної акціонерної компанії «Надра України» визначено передати до статутного фонду Національної акціонерної компанії «Надра України» державне майно УДПІ «Укрдіпрогеолбуд», м. Полтава, з наступним його перетворенням у дочірнє підприємство Компанії.

Засновником ПАТ «НАК «Надра України» є держава в особі Кабінету Міністрів України (пункт 16 статуту ПАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою КМУ від 27 вересня 2000 року № 1460).

Акціонером Компанії є держава в особі Держгеонадр, якій надані повноваження з управління державними корпоративними правами Компанії (пункт 17 статуту).

Державне майно, у тому числі нерухоме майно, передане Компанії відповідно до законодавства, закріплюється за Компанією на праві господарського віддання (пункт 22 статуту).

Отже, Держгеонадра (служба) не наділена законодавством та статутом Компанії повноваженнями вирішувати питання щодо відчуження державного майна.

 Єдиним власником спірного майна є держава в особі КМУ.

КМУ не приймав рішення про зміну режиму спірного майна, у зв`язку із цим зміна форми власності з державної на приватну не відбувалась.

Отже, правовий режим майна ПАТ «НАК «Надра України», заснованого на державній власності, міг бути змінений тільки шляхом приватизації.

Суди попередніх інстанцій встановили, що постановою КМУ від 17 серпня 2000 року № 1273, майно УДПІ «Укрдіпрогеолбуд» передано до статутного фонду ПАТ «НАК «Надра України», а спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 27 квітня 2001 року № 160 і ПАТ «НАК «Надра України» від 27 квітня 2001 року № 16 затверджено акт передачі-приймання майна інституту як цілісного майнового комплексу разом з основними фондами.

Отже, вказаними актами спірне майно у приватну власність ПАТ «НАК «Надра України» не передавалось, право державної власності не змінювалось.

ПАТ «НАК «Надра України» вже намагалося визнати за собою право власності на спірне нерухоме майно.

У 2010 році ПАТ «НАК «Надра України» зверталося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Приватного підприємства «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» про визнання за ПАТ «НАК «Надра України» права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю) - адміністративний корпус (літера «А-5»), що заходиться за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 54; зобов`язання Виконавчого комітету Полтавської міської ради видати ПАТ «НАК «Надра України» свідоцтво на право власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю) - адміністративний корпус (літера «А-5»), що заходиться за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 54; зобов`язання Комунального підприємства «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» провести державну реєстрації права власності ПАТ «НАК «Надра України» на об`єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю) - адміністративний корпус (літера «А-5»), що заходиться за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 54.

Рішенням від 22 червня 2010 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2010 року, Господарський суд Полтавської області у справі № 16/298-10/145 у позові НАК «Надра України» відмовив.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що правовий режим майна ПрАТ «НАК «Надра України», заснованого на державній власності, може бути змінений тільки шляхом приватизації.

Отже, передане державою до статутного фонду ПАТ «НАК «Надра України» майно не змінило свого правового режиму та залишається державною власністю і стосовно нього діють обмеження щодо вільного розпорядження, передбачені  для державного майна.

Відповідно до статутів ПАТ «НАК «Надра України», чинних з моменту утворення, засновником Компанії є держава в особі КМУ, який є власником майна, переданого до статутного фонду акціонерного товариства.

КМУ не приймав рішення про зміну правового режиму спірного майна, у зв`язку із цим зміна форми власності з державної на приватну не відбувалась.

 Велика Палата Верховного Суду висновує, що приватний нотаріус прийняв незаконне рішення про проведення державної реєстрації права приватної власності на спірне майно за ПАТ «НАК «Надра України».

Визнання незаконним та скасування наказу Держгеонадра від 15 травня 2020 року № 224, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14 серпня 2020 року, витребування нерухомого майна та скасування державної реєстрації права приватної власності

Згідно з пунктом 16 статуту ПрАТ «НАК «Надра України» (у редакції постанови КМУ від 22 травня 2019 року № 640) засновником Компанії є держава в особі КМУ.

КМУ як засновник приймає рішення про збільшення або зменшення розміру статутного капіталу Компанії.

Отже, Держгеонадра (служба) не наділена законодавством та статутом Компанії повноваженнями вирішувати питання щодо відчуження майна.

Єдиним власником спірного майна є держава в особі КМУ, і в розумінні статей 317, 319, 321 ЦК України тільки власник приймає рішення щодо його відчуження.

Приймаючи вказаний наказ, Держгеонадра (служба) діяла з перевищенням повноважень, за відсутності рішення власника майна - КМУ про його продаж, що свідчить про відсутність волі держави на його відчуження.

На порушення вимог частини п`ятої статті 75 та частини третьої статті 139 ГК України правління компанії ПрАТ «НАК «Надра України» на засіданнях, що відбувались 15 червня та 13 серпня 2020, прийняло рішення щодо надання згоди на укладення правочину щодо відчуження спірного майна без погодження з власником майна - КМУ.

Незважаючи на статус спірного майна станом на прийняття вказаних рішень, Держгеонадра та ПрАТ «НАК «Надра України» не наділені повноваженнями щодо розпорядження спірним майном.

Таким чином, приймаючи ці рішення, правління Компанії діяло з перевищенням повноважень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

  1. Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
  2. За змістом пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
  3. Згідно з положеннями частини першої та третьої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
  4. Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно тлумачили та застосували норми статей 22, 145 ГК України, Закону України «Про приватизацію державного майна» і внаслідок цього неправильно вирішили спір та відмовили Прокурору в позові, заявленому в інтересах держави в особі КМУ.
  5. Тому рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2022 року та постанова Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2022 року в цій справі підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Висновок щодо застосування норм права

  1.  Здійснивши правовий аналіз Конституції України, ГК України, ЦК України, Закону України «Про господарські товариства», який діяв щодо акціонерних товариств до набрання чинності законами України «Про акціонерні товариства», «Про управління об`єктами державної власності», «Про приватизацію державного майна», стосовно корпоратизації на підставі Указу Президента України від 15 червня 1993 року № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств», законів України «Про холдингові компанії в Україні», «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зміна державної форми власності може відбуватися виключно шляхом приватизації, а Закон України «Про приватизацію державного майна» не відносить до способів приватизації передання державного майна до статутного фонду (капіталу) заснованого нею акціонерного товариства.
  2. Тому державне майно, передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, 100 % акцій якого залишається у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації (продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства) є державною власністю.

Враховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду постановила:

Фактично Велика Палата Верховного Суду встановила, що розпродуючи майно НАК «Надра України» Тарас Кузьмич перевищив свої повноваження.

Нагадаємо, що виробничий корпус по вул. Соборності 54 у Полтаві - це не єдине державне майно, яке було незаконно відчужено у НАК «Надра України».

У Полтаві фірмі пов'язаній із Злочевським було продано адміністративну будівлю по вул. Маршала Бірюзова,7. Виробничі будівлі ДП «Чернігівнафтогазгеологія» було продано у Чернігові. Після виходу розслідування «Останнього Бастіону» вдалося запобігти продажу «Будинку книги» у Львові, котрий є пам’ятником культури і охоронюваною пам'яткою ЮНЕСКО.

І це далеко не повний перелік державного майна, яке було незаконно продане очільником НАК «Надра України» за сприяння очільника Державної служби геології та надр України Романа Опімаха.

Тож не дивно, що під час судового розгляду очільники номінально державних підприємств виступали проти повернення незаконно відчуженого майна у власність держави.

Читайте також
Недоброчесна суддя-відкривачка Лариса Гольник не змогла обратися до ВККСУ
Полтава
ШІ оцінив дописи у соцмережах члена ВРП Роми Маргарина
Політика
ВАКС звільнив з під арешту екснардепа, обвинуваченого у крадіжці 1,5 млрд грн
Політика
Офіс Генпрокурора відмовляється розслідувати втручання у діяльність суду
Опінії
ГРД, «Фундація Де Юра?», «ЦПК» — тиск на ВРП та підрив авторитету правосуддя
Політика
Марина Барсук - суддя на мільйон доларів
Політика