Полтавські надра виявилися настільки цінними, що заради них задіяли і російські гроші, і зв’язки, і прокурорські погони.
За моєю інформацією, у голови Львівської ОВА Максима Козицького, його няньо Зіновія та керівника Полтавської обласної прокуратури Євгена Гладія почалася справжня істерика через те, що я висвітлюю їхню спробу прибрати до рук полтавські землі й газ.
Реакція зрозуміла: злочинці не люблять, коли їх ловлять і виводять на людський суд. А тут є на що подивитися. І на нахабство династії Козицьких, які вже давно не розділяють своє і державне, та правлять Львівщиною як наркокартелі правлять Мексикою. І не зрозуміло, де закінчуються Львівська ОВА і починається їх бізнес і навпаки. А правда в тому, що держава на Львівщині закінчується там, де починаються їх інтереси. І тепер ці «правила» вони тягнуть до нас, у Полтаву. А підтримують гроші «Газпрому», які відслюнявлює його багаторічний падаван Міллера Комарек, на руках якого українська кров навпіл з російською нафтою. А роль їхнього бультерьєра у погонах виконує обласний прокурор Гладій – ну чим не Мексика?
Чесні працівники прокуратури повідомляють мені, що правоохоронне непорозуміння Гладій уже дав вказівку відкрити проти мене кримінальне провадження у Києві, долучивши моє прізвище до однієї з уже відкритих справ. Щоб отримати можливість доступу до мого телефону та інших особистих даних. Бачу, нічому не навчила Гладія доля його старших колег Кравченко і Кропиви. Які теж любили дахувати злочинців.
Одночасно посланці Козицьких бігають медійним ринком: журналістів намагаються залякати, а окремим редакціям пропонують гроші за «стоп по темі». Цю інформацію я оприлюднюю заздалегідь, щоб будь-яка подальша справа проти мене одразу розглядалася в контексті публічної критики Козицьких, Комарека та прокурора Гладія.
Тому прошу посіпак «Газпрому» не перенапружуватися. Отримуйте задоволення від процесу і готуйтеся не лише викликати журналістів на допити, а й самі відповідати на запитання слідчих: хто дозволив техніці зайти на чужу землю, хто блокував перевірку, хто телефонував прокурорам і поліцейським та хто намагається купити мовчання медіа.
І, звісно, чекайте нових розслідувань – про офшори, російських партнерів, державні кредити, прокурорський «дах» і жадібних до українських надр ділків. На щастя, в Україні достатньо журналістів, блогерів і видань, які не бояться російських прихвоснів і яких неможливо купити ні за гривні, ні тим більше за рублі. Як би Козицькі разом зі своїм російським другом не старалися.