Слони не хворіють на коронавірус, але пандемія все одно змінила їхнє життя.
GreenPost розповідає про те, як пандемія COVID-19 позначилася на житті слонів, посилаючись на дані сайту World Elephant Day.
В Африці міжнародний туризм завмер, а він був важливим джерелом доходу, яке зазвичай інвестувалося у слонів. Благодійні організації, які грають важливу роль у підтримці збереження слонів, через економічний спад не можуть жертвувати стільки ж грошей, як раніше.
Зі зменшенням кількості ресурсів, які можна було інвестувати у захист слонів, закономірно пожвавилося браконьєрство та нелегальна торгівля слоновою кісткою. До того ж в умовах економічної кризи слонина стала набагато привабливішою для голодних місцевих жителів.
В Азії до пандемії найбільшою загрозою для популяції слонів була втрата середовища проживання через розширення поселень людей. Це набуло форми розширення сільського господарства плюс будівництво доріг, каналів та парканів, які фрагментують територію компактного проживання слонів. Почастішали випадки кривавих конфліктів між людьми та слонами, коли на давніх міграційних шляхах слонів виникали посіви та майно людей.
COVID-19 змусив слонів рухатись активніше, тому фермери стали частіше вбивати слонів, захищаючи власне життя.
У Таїланді більшість популяції слонів одомашнена — це приблизно 3800 особин. Вони допомагають заробляти на туристах, але утримання слона коштує приблизно 40 доларів на день, проте це значно більше за мінімальну денну заробітну плату.
До пандемії туризм складав 20 % ВВП Таїланду, більшість із яких давали китайські відвідувачі. Тепер багатьом таборам слонів довелося закритися або скоротити операції. Перед операторами стоїть вибір: продовжувати годувати та утримувати слонів до повернення туристів чи просто випустити їх у дику природу.