Усі ці довгі й безглузді розмови про НАТО — це все димова завіса, що маскує неефективність національної української політики безпеки.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Після крайнього поста про НАТО кількість підписників різко зменшилася. Не подобається населенню правда.
Багато хто, напевно, знає, що Ізраїль воює з Хамас. Дехто, можливо, знає, що просто зараз хтось із кимось воює в Сирії, Ємені, Судані, Ефіопії... Війни ведуться постійно.
Ви не хочете дати всім цим воюючим країнам гарантії безпеки? Взяти їх у якесь гіпотетичне українське «НАТО»? Почати за них воювати?.. Тоді чому ви вирішили, що європейці з американцями повинні нас помістити під свою «парасольку безпеки» під час такої страшної війни?
Усі ці довгі й безглузді розмови про нато, навколо нато, в нато і за нато, вимоги взяти нас кудись — це все димова завіса, що маскує неефективність національної української політики безпеки.
Коли чиновник або політик багато говорить про нато і часто сварить нато за те, що нас не беруть до нато, це значить, що він сам або нічого не робить, або робить надто мало, або робить погано, або просто не знає що робити для посилення обороноздатності країни.
Щоб, нарешті, люди, яким належить займатися обороною, зайнялися б справами, а не тринділи. Або поступилися місцем тим, хто знає, як Україні стати сильною без усяких рожевих натовських поні.
Населення хоче, щоб НАТО воювали замість нього. Щоб були Ф-16, Тамагавки і атомна бомба. Щоб не було повітряної тривоги, відключень електрики і ТЦК.
Населенню пофіг, у принципі, яку країну населяти. В Україні воно ходитиме у вишиванці, в росії — в косоворотці і кокошнику. Аби не було війни.
Але війна буде. Ще більше, ніж зараз. І біда населення в тому, що від бажання населення це не залежить. Тому що ніхто не поважає слабких. Слабких — б'ють.