Ними стали науковці Мері Брунков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі — «за їхні відкриття щодо периферичної імунної толерантності».
Про це повідомляє пресслужба Фонду Нобеля.
Потужна імунна система організму має бути врівноваженою, інакше вона може атакувати власні органи. Троє зазначених науковців удостоєні Нобелівської премії з фізіології та медицини 2025 року за революційні відкриття в галузі периферичної імунної толерантності, яка запобігає шкоді, що її імунна система може завдати організму.
Щодня наша імунна система захищає нас від тисяч різних мікроорганізмів, які намагаються проникнути в організм. Усі вони мають різний вигляд, і багато з них виробили схожість із людськими клітинами як форму маскування. Тож як імунна система визначає, що вона має атакувати, а що — захищати?
Мері Брунков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі отримали Нобелівську премію за фундаментальні відкриття, пов’язані з периферичною імунною толерантністю. Лауреати виявили «захисників» імунної системи — регуляторні Т-клітини, які запобігають атакам імунних клітин на власні тканини організму.
Шимон Сакагучі пішов проти течії у 1995 році, коли зробив перше ключове відкриття. Він довів, що імунна система є значно складнішою, ніж вважалося, й відкрив раніше невідомий клас імунних клітин, які захищають організм від аутоімунних хвороб.
Мері Брунков і Фред Рамсделл здійснили інше важливе відкриття у 2001 році, коли пояснили, чому певний штам мишей був особливо вразливим до аутоімунних захворювань. Вони з’ясували, що в цих мишей є мутація в гені, який вони назвали Foxp3. Дослідники також показали, що мутації в людському еквіваленті цього гена спричиняють тяжке аутоімунне захворювання — IPEX.
Через два роки після цього Шимон Сакагучі пов’язав ці відкриття. Він довів, що ген Foxp3 керує розвитком клітин, які він ідентифікував у 1995 році. Ці клітини, нині відомі як регуляторні Т-клітини, контролюють інші імунні клітини й забезпечують толерантність імунної системи до власних тканин.
Відкриття лауреатів започаткували нову галузь досліджень — периферичну імунну толерантність, стимулювавши розвиток методів лікування раку та аутоімунних хвороб. Це також може сприяти успішнішим трансплантаціям. Деякі з цих методів нині проходять клінічні випробування.
У 2023 році Нобелівську премію з фізіології та медицини отримали Віктор Амброс та Ґері Равкан за відкриття мікроРНК і визначення її ролі в посттранскрипційній регуляції генів. Науковці досліджували, як розвиваються різні типи клітин.
Вони виявили мікроРНК — новий клас крихітних молекул РНК, що відіграють вирішальну роль у регуляції генів.
Відкриття вчених показало абсолютно новий вимір генетичної регуляції. МікроРНК виявилися фундаментально важливими для розвитку та функціонування живих організмів.