Учених нагородили “за розвиток клік-хімії та біоортогональної хімії”
3 жовтня, у Стокгольмі та Осло стартував Нобелівський тиждень.
Нобелівську премію з хімії цьогоріч присудили трьом науковцям: Кароліні Бертоцці (США), Мортену Мелдалу (Данія) і Баррі Шарплессу (США).
Учених нагородили “за розвиток клік-хімії та біоортогональної хімії”, повідомили в офіційному Twitter-аккаунті премії.
“Нобелівська премія з хімії 2022 року – це про те, як робити складні процеси простішими. Баррі Шарплесс та Мортен Мелдал заклали підвалини функціональної форми хімії – клік-хімії, у якій мелекулярні будівничі блоки швидко та ефективно зʼєднуються один з одним. Керолін Бертоцці вивела клік-хімію на новий рівень та почала використовувати її з живими організмами”, – зазначили на сайті премії.
Для Баррі Шарплесса це вже друга Нобелівська премія з хімії.
4 жовтня, було оголошено лауреатів Нобелівської премії у галузі фізики.
Ними стали вчені Ален Аспе, Джон Клаузер та Антон Зайлінгер.
Комісія відзначила працю науковців “за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство квантової інформаційної науки” найвищою науковою нагородою.
Зокрема, Ален Аспект, Джон Клаузер і Антон Зейлінгер провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені. Це дасть можливість створення нових технологій, заснованих на квантовій інформації.
3 жовтня, оголосили ім’я лауреата у галузі фізіології та медицини.
Ним став фахівець з еволюційної генетики Сванте Паабо.
Переможця оголосили під час конференції у Стокгольмі.
“Фундаментальні дослідження Паабо дали початок абсолютно новій науковій дисципліні: палеогеноміці. Виявляючи генетичні відмінності, які відрізняють усіх живих людей від вимерлих гомінідів, його відкриття створюють основу для дослідження того, що робить людей унікальними”, – заявили у Нобелівському комітеті.
Швед Сванте Паабо дослідив послідовність геному неандертальця.
Також учений зробив сенсаційне відкриття вимерлого гомініда (“Денисівської людини”), використавши дані геному, отримані зі зразка маленької кістки пальця.
Завтра, 6 жовтня, стане відомим лауреат премії з літератури, а в пʼятницю присудять Нобелівську премію миру.