Меседж для Вашингтона: чому Залужний звернувся до консервативних виборців через «New York Post».
Залужний виходить на американське медійне поле. У друкованому виданні «New York Post» сьогодні — його стаття «Слова — це зброя».
Якщо ви мене спитаєте, чи пов’язане це з прихованою виборчою кампанією (прийнято вважати в медійних колах, що він її вже веде) — ймовірно, так.
Але це точно пов’язано з бажанням створити певне експертне сприйняття у правлячому американському істеблішменті. Інструмент — інтелектуальні меседжі.
Зазначу, що «New York Post» — консервативно налаштоване видання, одне з найвпливовіших у США, на яке звертає увагу особисто Трамп. Вважається, що цю газету подають Трампу вранці перед початком роботи. Видання ще з 1980-х років просувало Трампа та його політичні погляди.
З яких меседжів «зайшов» Залужний?
«Після десятиліть у військовій формі я у 2019 році вступив до Острозької академії, щоб вивчати міжнародні відносини».
Меседж, який на початку статті покликаний створити враження освіченого дипломата (для американців освіта має велике значення у сприйнятті).
«Кремль говорить про переговори лише тоді, коли відчуває тиск, і лише для того, щоб виграти час. Мир на російських умовах — це не мир, а капітуляція».
Цим Залужний показує, що стоїть на жорстких українських позиціях, які розділяють і Зеленський, і абсолютна більшість українців. Це сигнал, що американцям не вдасться публічно використати Залужного проти Зеленського як інструмент тиску на Україну для забезпечення «брудного миру».
«Андрій Громико, міністр закордонних справ СРСР протягом понад 40 років, довів мистецтво переговорів до рівня психологічного бою».
Йдеться про радянського дипломата часів холодної війни, добре відомого Трампу (період його бізнес-сходження збігся з дипломатією Громика). Але ключове слово тут — «психологічний бій». Залужний намагається показати хитрість російських шакалів дипломатії й мотивує американців на глибше розуміння дій росіян.
«Переговори з росією — це не розмова, це змагання волі», — пише Залужний.
«Мир настав лише тоді, коли військовий баланс змінився на полі бою, а не завдяки самим переговорам».
Тут у Залужного перемагає акцент на військовій силі як єдиному можливому інструменті дії та примусу рф. А це відповідає «яструбиній» налаштованості серед республіканців.
Важливо відзначити, що Залужний у статті говорить лексикою, зрозумілою виборцям Республіканської партії: воля, сила, мораль, витримка.
Заведення на поле електорату Трампа думки про те, що «росія використовує переговори як зброю, а не як шлях до миру», вписується в останні зміни у цьому політичному середовищі, яке переживає певний зсув громадської думки на користь України.
Паралельно Залужний «продає» себе як стратега та мислителя, що покликане подолати упередження про «військове солдафонство».
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»