Як клан Сушкевичів зачищає «Інваспорт» заради мільйонів.
Для більшості українців 31 грудня — це день підсумків та надій. Для «клану» в керівництві «Інваспорту» це стало ідеальним моментом для зведення рахунків.
Потайки, без пояснень і, фактично, в спину було завдано удару по тих, хто роками приносив славу Україні. «Вольовим» рішенням «під ялинку» на вулицю викинули «бунтівників» — легендарного тренера дефлімпійської збірної України з настільного тенісу Миколу Закладного та провідних спортсменів — Дмитра Скварьського, Максима Овчаренка, Антона Вєлієва.
Їхня провина — не в низьких результатах. Їхня провина в тому, що вони відмовилися бути мовчазними рабами в схемі, яка приносить її бенефіціарам 20 мільйонів доларів щорічно.
Це звільнення — чіткий сигнал усім іншим: паралімпійський рух остаточно «приватизовано», і будь-яка незгода карається миттєвим виключенням із системи. Ну а тих, хто погодився на умови системи, було вчергове пограбовано — мені достеменно відомо від спортсменів, які повернулися з нещодавньої Дефлімпіади в Токіо, що на руки вони отримали лише 45 % законних виплат. Понад половина чесно заробленого пішла «туди, куди потрібно».
Втім, про все по порядку.
Формально звільнення лідерів збірної і тренера, який підготував цілу плеяду чемпіонів, загорнули в бюрократію: «закінчився контракт», «оптимізація», «кадрові рішення». Але суть — інша. Це виглядає як акт брудної помсти після «бунту», коли спортсмени відмовилися їхати на Дефлімпіаду без тренера й публічно заявили, що не бачать своєї участі без Закладного.
Логіка конфлікту проста: чиновники хотіли «взяти під контроль» олімпійські виплати, а долі команди й медалі країни їх цікавили в останню чергу.
У попередніх матеріалах я та інші блогери й журналісти вже описували епізоди, які звучать як дикість: приїзд групи «бойовиків» до Полтави, спроби «вирахувати» тих, хто відмовився їхати, історію зі зламом дверей квартири спортсмена і розбійним нападом на його помешкання, погрози від функціонерів «Інваспорту», зокрема від президента Федерації спорту глухих Леоніда Касіцького, віцепрезидентки «Інваспорту» Оксани Скугаревої та дрібніших чиновників. Погрози — у лексиці 90‑х, із конкретним описом фізичних ушкоджень на кшталт «відірвемо ноги».
Це не просто «конфлікт менеджменту і тренера». Це метод — залякати, ізолювати, показово покарати. І на цьому тлі звільнення 31 грудня виглядає не як «кадрова політика», а як каральна зачистка: щоб іншим не кортіло відкривати рот, ставити незручні питання про склади команд, премії, «технічних кандидатів», відрядження і те, хто реально розпоряджається ресурсом.
Ситуація зі звільненням розкриває справжню сутність «Інваспорту», яка роками ховалася за пафосними промовами Валерія Сушкевича про «силу духу». Насправді система працює як м’ясорубка.
Спортсменів та тренерів цинічно використали. Увесь цикл підготовки до Дефлімпіади та міжнародних змагань ці люди працювали на знос. Зазначу, що я як меценат збірної витратив на підготовку 8 млн грн за чотири роки, тоді як «Інваспорт» — лише 1,2 млн. Але річ не тільки в грошах.
Хлопці давали результат, на їхніх іменах чиновники писали звіти для Міністерства, вибиваючи бюджетне фінансування. Але коли на горизонті з’явилися реальні гроші — призові виплати та президентські стипендії — «людський ресурс» став непотрібним.
З’ясувалося, що тренер та його учні, які забезпечували перемоги, взагалі не були включені до складу олімпійської делегації. Списки формувалися кулуарно. Замість тих, хто пахав у залах, до «хлібних» списків потрапляли «свої» люди — зручні, лояльні, мовчазні.
Я вже писав про те, що на місце Закладного призначили тренера з лудоманією, який роками грабував своїх учнів. Така людина повністю залежна від своїх господарів.
Коли Закладний і хлопці поставили просте запитання: «Де наші прізвища і чому нас немає у списках?», система відповіла миттєво: публічно — тиша, під килимом — залякування, погрози і, зрештою, як фінал — звільнення 31 грудня.
Це сигнал усім іншим: у «секті» Сушкевича немає місця справедливості. Або ти мовчки приймаєш правила гри, або тебе знищують, позбавляючи засобів до існування.
І все рівно так і сталося. Як мені стало відомо від спортсменів, що повернулися з Дефлімпіади, на руки вони отримали лише 50 % законних олімпійських виплат. Чому лише 50 % — питати не рекомендується, щоб не вийшло, як із Закладним. Ба більше, ще 5 % спортсменам у добровільно‑примусовій формі порадили перевести на певний рахунок.
Пане очільнику НАБУ Кривонос, тут для ваших підлеглих — неоране поле. Адже йдеться про організоване злочинне угрупування, яке підступно і нахабно грабує беззахисних людей. Це навіть не феодалізм — це рабовласницький устрій російського штибу. І ця система під орудою Сушкевичів існує десятиліттями. Микола Григорович Закладний на зустрічі з президентом Федерації глухих України Касіцьким у моїй присутності звинуватив його заступника, який пограбував його після минулої Дефлімпіади на 2,4 млн гривень
Звільнення незгодних і пограбування згодних — лише вершина айсберга. Фундамент цієї системи — тотальна корупція, яку я детально розбирав у попередніх матеріалах. «Інваспорт» перетворився на закритий клуб для збагачення однієї родини та наближених до неї осіб.
Нагадаємо, як працює сімейний підряд на конкретному прикладі. Син незмінного очільника паралімпійського руху Валерія Сушкевича — Олександр Сушкевич — фігурує як директор ВКП «Аргумент». Ця фірма дивним чином регулярно виграє тендери на перевезення спортсменів, які проводить… дніпропетровський «Інваспорт». А засновником «Аргументу» є ГО «Оптиміст», якою керує права рука Сушкевича‑старшого — Олена Зайцева.
Коло замкнулося. Бюджетні гроші, виділені на реабілітацію та спорт інвалідів, перетікають з однієї державної кишені до іншої — приватної, сімейної. Тендери проходять без альтернативи, послуги закуповуються у «своїх» за завищеними цінами. І саме ці гроші — той цемент, що тримає вертикаль. Будь‑хто, хто загрожує цій стабільності, як‑от звільнені спортсмени, — це пряма загроза гаманцю клану.
Навіщо їм ці мільйони? Ну ось, наприклад, дві квартири на вулиці Інститутській у цьому будинку. Вартість — десятки мільйонів гривень. Маючи такі апартаменти, можна і про силу духу поговорити, чи не так, пане Сушкевич?
Колишній Національний центр паралімпійської підготовки України, гордість нашої держави, після 2014 року дивним чином трансформувався в російську структуру — центр «Vozrozhdenie» (ТОВ «Национальный центр параолимпийской и дефлимпийской подготовки и реабилитации инвалидов»).
За даними російських реєстрів, український НКСІУ (Національний комітет спорту інвалідів) значився серед засновників цієї окупаційної структури. А Олександр Сушкевич, той самий «успішний тендерний бізнесмен», після анексії не лише залишився в Криму, а й продовжував керувати об’єктом, фотографуючись із гауляйтером Аксьоновим.
Ось син пана Сушкевича, на фото праворуч. Агов, СБУ!
Виникає логічне запитання: чому ця пухлина досі існує? Чому після скандалів із тендерами, після викриття кримських зв’язків, після бунту спортсменів і їхнього незаконного звільнення Валерій Сушкевич та його оточення залишаються на своїх місцях?
За даними моїх джерел у міністерстві, щорічний обіг тіньових коштів у системі «Інваспорту» сягає 20 мільйонів доларів. Це гроші від відкатів на закупівлях, від «мертвих душ» у збірних, від махінацій із призовими.
Ці 20 мільйонів — це ціна сліпоти Міністерства молоді та спорту і особисто міністра Матвія Бідного. Вони все знають. Але мовчать. Бо в темі і в долі. Тому що «секта Інваспорту» — це зручний донор для дерибану.
На сьогоднішній день офіційні заяви про злочини вже подані до:
• Служби безпеки України (СБУ) — щодо фактів співпраці з окупаційною владою в Криму, функціонування центру «Vozrozhdenie» та можливої державної зради керівництва паралімпійського руху;
• Офісу Генерального прокурора (ОГП) та Національної поліції — щодо корупційних схем на тендерах, конфлікту інтересів родини Сушкевичів та розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах;
• ДБР — щодо розбійного нападу на квартиру спортсмена.
Пане Сушкевич, ми не дамо «заговорити» цю тему. Найближчим часом будуть оприлюднені нові документи.
«Інваспорт» у його нинішньому вигляді — це не про спорт. Це секта, побудована на страху, брехні та жадобі. І ця пухлина має бути вирізана.
Ми стежимо за діями правоохоронців.
Далі буде.