Created with Sketch.

Одеська поліція катує херсонського партизана Олександра Шумкова

05.09.2023, 16:00
Фото: Останній Бастіон

Нічого не змінюється в цій країні, навіть під час великої війни. А особливо у поліції, яка чекає на пришестя "русскаго міра" в Одесі.

Всі херсонці прекрасно знають яка кількість так званих правоохоронців пішли на співпрацю з окупантами, зрадили присязі народу України, катували містян, яких незаконно тримали в тюрмах окупованого Херсона. Одесі пощастило, бо ніколи ніхто не дізнається ту кількість потенційних зрадників серед місцевих поліціянтів.

Я звертаюся до всіх чесних журналістів, до громадськості, до всіх свідомих громадян України. Потрібен розголос та підтримка моєму племіннику експолітв'язню Кремля, діючому військовослужбовцю Шумкову Олександру.

Військовослужбовець, якого було викрадено ФСБ у 2017 році, який пройшов знущання і тортури протягом 3 років в карцерах московії не зламався та не підкорився путінському режиму. Олександра було звільнено у грудні 2020 року та повернуто в Україну.

Після його звільнення московський режим намагався встановити над ним, громадянином України, 8 років адміністративного нагляду. Проте, наразі переслідується так званими поліцейським, які чекають на "русскій мір" в Одесі.

Від початку повномаштабного вторгнення Олександр свідомо залишився в Херсоні для того, щоби вичавити той "русскій мір", який прийшов у рідне місто. Пам'ятаю ту фразу, яку він сказав вже під час окупації Херсона: «З Росії тюрьма прийшла в Херсон, і тепер моя задача не вийти з тюрьми, а примусити тюрьму втікти з Херсона».

Олександру та хлопцям, які були в його оточенні, вдалося вже під час окупації мобілізуватися на військову службу та вдало виконувати операції під керівництвом ГУР МО України, не дивлячись на те, що федерали перегорнули все місто у пошуках Олександра. Окупанти вважали й вважають його особливо небезпечним та особистим ворогом Росії, який своїми діями несе загрозу територіальній цілісності Росії та її громадянам.

У пошуках Олександра "феси" (карателі із ФСБ РФ – прим. ред.) перегортали все місто не для того, щоби заарештувати Олександра, а для того щоб стратити його, про що мені відверто було сказано останніми  під час мого перебування в полоні. Його життю та здоров'ю в умовах воєнного стану, в містах України, де повно зрадниківзрадників, колаборантів і російської агентури постійно існує небезпека.

Під час окупації Херсона для здійснення діверсійних операцій Олександром та його групою використовувалася різноманітна зброя, звісно здобута різними шляхами в умовах окупації. Бо не жовтих стрічкок боялися окупанти, а лякатися вони почали після вдалих операцій проведених групою Олександра, і коли почали відчувати безпосередньо загрозу своєму життю.

Навіть в умовах, коли його родині загрожувала небезпека. Оскільки ми з моєю сестрою (мамою Олександра – прим. авт.) опинилися в полоні, Олександр продовжував робити все аби допомогти вичавити ворога з Херсона.

Після звільнення Херсона Олександр продовжував нести службу. Неодноразово виконував бойові задачі, і на Бахмутівському, і на Запорізькому напрямку.

У перервах між бойовими виїздами Олександру вдалося отримати декілька днів відпустки. Звісно він приїхав в Одесу до мами, до родини, яку дуже давно не бачив.

В один день відпустки, вночі під час повітряної тривоги, Олександр вирушив в укриття, але коли повертався додому на нього накинувся патруль, без жодних пояснень повалили на землю. Надягли кайданки, а після затримали зі зброєю, яку роздобув ще в окупації для здійснення диверсійних операцій по захисту територіальної цілісності України, таким чином віддячили йому за це.

Повезли у відділок Шевченківського РОВД. Не давали зв'язатися з родиною та повідомити командуванню про факт його затримання протягом майже 12 годин; протримали його у відділку майже до вечора.

Коли ми з сестрою приїхали до райвідділку поліціянти поводилися з нами нахабно. Коли ми запитали чи у них знаходиться Олександр, нам відповіли що такого тут немає, а одна із поліцаїв у мами Олександра з глузуванням спитала російською: «А ви, что, єму тіпа знакомая?».

Проте, ми не відступали, і нам повідомили, що  Олександр у них. Увечері його відпустили, коли ми його побачили на лобі у нього була садна.

Так звана слідча Шевченківського РОВД міста Одеси гуринчук анастасія юріївна порушила кримінальну справу проти Олександра за зберігання зброї. Крім того, відверто в очі йому говорячи, що виявляється в окупованому Херсоні він злісно  порушував закон, звільняючи окуповану ворогом територію і має за це відповідати.

Одне питання до цієї так званої слідчої який закон порушував – російської федерації? Крім того, цій так званій слідчій шкода вбитих Олександром окупантів і колобарантів, про що вона відверто йому сказала під час тримання його в райвідділку.

Виходить, що людина, яка захищає територіальну цілісність України з 2014 року, яку переслідує ворог з 2013 року, у країні, де 9 років триває війна, де повно ДРГ, зрадників та російської агентури – є злісний порушник закону. Але немає права на захист свого життя!

Читайте також
Окупаційний суд Ростова засудив українського патріота Едуарда Череваня
Кримінал
Уральський самостійник 10 років перебуває на вигнанні через тиск Кремля
Політика
Каральну психіатрію на росії оснастили новою методикою
Світ
Кремлю не дають спокою ні замордовані, ні живі жертви Сандармоху
Політика
Полковника Червінського кинули у катівню, де сидів Горліс-Горський
Опінії
Зеленський особисто мстить Червінському
Опінії