Сьогоднішня дата — не просто цифра у календарі. Для значної частини українців це важливий день, що нагадує про боротьбу предків за волю.
14 жовтня назавжди вкарбоване в історію як день, коли відчайдухи кинули виклик двом тоталітарним режимам (совєцькому і нацистському), опинившись на грані двох світів. Саме так і ніяк інакше, бо Україна, боротьба, жертви — це свідомий та добровільний вибір.
Зі зброєю, ціною власного життя, віддаючи найдорожче... Під Покровом Пресвятої Богородиці тисячі незламних воїнів з усіх історико-етнографічних регіонів (від Підляшшя й Пряшівщини до Кубані) присягнули восени 1942 року на вірність Українській Нації, розуміючи свою безвихідь.
14 жовтня — джерело сили, якою ми підживлювалися зі славних традицій! Легендарна Українська повстанча армія обрала його символічним днем свого створення, самозречено боровшися за вільну Україну без окупантів і не важливо, хто був ворогом: більшовик, нацист чи поляк.
Їхня мужність є прикладом для нас сьогодні, а фронтові підрозділи Сил оборони (від НГУ, ДПСУ і ГУР до ЗСУ) продовжують ту запеклу боротьбу, яку не вдалося закінчити їм, нашим попередникам у 1940-1950-х роках. За природне право жити й розвиватися на своїй землі.