Created with Sketch.

Пам'ять про мисткиню Мотрону Назарчук в епістолярі

07.10.2015, 10:55

Національний конгрес українських керамологів «Українська керамологія в контексті викликів ХХІ століття», що відбувся 22-24 вересня 2015 року в Опішному, ознаменувався не лише обговоренням численних актуальних проблем сучасної керамологічної науки. У рамках дослідницького форуму відбулася презентація монографій науковців Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, що вийшли друком 2015 року.

Перше знайомство з читачами розпочала книга «Ви оживили мою душу своїми листами…» керамолога, етнолога, старшого наукового співробітника Відділу етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, молодшого наукового співробітника Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, кандидата історичних наук Віктора Міщанина. У ній оприлюднено листи Мотрони Назарчук, адресовані досліднику протягом 2001–2007 років.

Мотрона Савівна Назарчук (у дівоцтві Каша) (19.11.1911 – 11.09.2008) – знаменита опішнянська малювальниця гончарних виробів 1930 – 1960-х років, батьківщиною якої є мальовниче село Малі Будища – відомий гончарний осередок Полтавщини. Останні сорок років життя мисткині пройшли в Запоріжжі.

За час листування у Віктора Міщанина зібралося близько п’ятдесяти її листів, які подано в презентованій книзі. Вони містять багато цікавої інформації про нелегке життя Мотрони Назарчук, минуле Малих Будищ, Опішного, їхніх мешканців тощо. Чимало спогадів мисткині використано в книгах і статтях Віктора Міщанина, але багато чого туди не ввійшло. Тож видання цієї частини епістолярної спадщини є не лише даниною пам’яті про одну з видатних опішнянських малювальниць. У листах читач знайде чимало цікавого з минулого, краще пізнає Мотрону Назарчук як людину і митця.

Автор пише: «Про неї й досі з теплотою відгукуються ті, хто її знав, з ким вона працювала, кому передавала свою майстерність. Доброту, привітність, щирість та теплоту її душі відчув і я, спілкуючись з мисткинею впродовж тривалого часу за допомогою листів та особисто, перебуваючи в гостях у Мотрони Савівни напередодні її 95-річчя. Але про все поступово…»

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному


Читайте також
Полтава гастрономічна. Частина четверта
Полтава
Полтава гастрономічна. Частина третя
Полтава
ДІЯ відзначила чемпіонів України
Полтава
Полтава гастрономічна. Частина друга
Полтава
Лицарі сили та килиму
Полтава
Полтавські чемпіони продовжують боротьбу
Полтава