Ще раз про соціальне партнерство по-квартальному...
Певно, не кожен з нас помітив дві події у сфері соціального побутування двох європейських національних спільнот. Якщо доступніше – на минулому тижні відбулися VIII з'їзд Федерації професійних спілок України та засідання Конфедерації профспілок Італії.
Болюче питання щодо місця і ролі сучасних профспілок у житті місцевого позеленілого суспільства, яке, задравши штани, рвонуло до блазне-офісної республіки, залишаємо на грядущі часи і на совісті ходаків з поводирями. Тут таке: хоч кілок на голові теши роботодавцеві, хоч зваблюй посполитого мотивацією профчленства, але злий і нещадний «чистий» ринок розставляє усіх – і експлуататора, і його найманця із захисником – на місця, відведені вже не трудовим законодавством, а більше – узвичаєним правом сильнішого.
У колективах, де гострі кути протистояння праці і капіталу знівельовані до взаємовигідного партнерства, профспілка опікується приземленішим – екскурсіями, театрами, ювілейними днюхами і проводами в останню путь (Леонід Талалай: «…Не хвилюйся, дійдем до порога, / більше того, нас ще й підвезуть»). Там заробітки, кулер з дистильованою водою на робочому місці, відпустка тоді, коли треба, і статті КЗпП просто не обговорюються, вони – «налаштування апріорі».
На жаль, «хтось-деінде-часом» ігнорує логіку співіснування. Тоді без зубатої і агресивної профспілки людям важче. Але то їхня, людей, добровільна справа – гибіти під чоботом експлуататора, чи огризатися у конституційний спосіб.
Спілчанське італійське чиновництво, котре зібралося на своє корпоративне засідання, було удостоєне присутності самого понтифіка – Папи Римського Франциска. Перша після римо-католицького Бога посадова особа у своєму виступі перед очільниками профспілкової Конфедерації поіменувала профспілки «пророчими інститутами»!
Своє бачення сучасного соціального діалогу сірих цих з тими, хто все ще конкурує з верблюдами у спробах пролізти крізь вушко голки, Папа аргументував сторінками старозавітної Біблії. Адже ще малий юдейський пророк, пан Амос набачив потрібність організації, яка б «давала голос тим, у кого його немає, і засуджувала тих, хто продає нужденних за пару сандалій, викривала сильних світу цього, що топчуть права вразливих і нужденних».
В Україні – «достарозавітні» часи. Оте диво під ковпаком з «порожніми металевими кульками зі шматочками металу всередині, які видзвонюють при струшуванні», себто бубонцями, намірилося зжити зі світу конституційного партнера влади! Цей самозакоханий «найвеличніший» лідер сучасності профспілок впритул не бачить.
Ви гадаєте дитиноненависниця і голова соціального комітету ВР за сумісництвом Г. Третьякова зі своєї власної злої волі пішла на абордаж профспілкового човна? Оголосивши піратський похід на права, майно і статус українських профспілок? Як би не так.
Вже два роки в Україні рішення як щодо поголовного вживання шаурми, так і розпуску Конституційного Суду приймають в одному будинку. Атож, на VIII з'їзді ФПУ був присутній не Папа Римський.
Соціального партнера представляв якийсь пан заступник якогось пана міністра. Котрий все рвався полишити «ці профспілки» та зайнятися чимось звичнішим – може, тягло на щось кінечно епохальне?
А наступного дня після з'їзду кабінет голови ФПУ вже обшукували космонавти з ДБР. І як вони, бідолахи, день перетерпіли? Профспілкам України інкримінують грабунок держави в особливо великих розмірах.
Наші профспілки можна і треба звинувачувати у багатьох гріхах. У кишеньковості, в інертності, у схильності до кадрової геронтології. Але уявити голову профкому з фомкою перед сейфом державного казначейства?! Це все одно, що у грудні 2019 року накашпіровити блазня на посаді президента.
Біблейський пророк Амос до реєстру гріхів сучасної йому держави вніс продажність судів, утиск убогих, сакральну проституцію та несправедливу лихву (Ам. 5:6-24). І погрожував Ізраїлеві за неподобство карою небесною.
Екстраполюємо амосові прайс-листи на сучасну нам, рідну державу. Один до одного: на суддях не те що тавра ніде поставити, там вже й крапки з комою не приліпиш; утискують усіх убогих у хвіст і гриву; лихварі давно вже країв не бачать.
Немає Амоса на обіцяльника, котрий кіпою об землю бив – божився, що тарифи навіки заморозить. «Заморозив» газ на літо – по 13,5 грн. за кубометр без доставки!