Марґінальна українофобська політична сила, керівником і засновницею якої є Наталя Вітренко, нагадала про своє існування.
Проґресивна соціалістична партія України не тільки прагне повернутися з небуття, в якому опинилася після початку російської аґресії весною 2014-го року, але й активно шукає винних у своєму становищі на смітнику вітчизняної історії.
Днями мережевий рупор партії розродився справжньою статтею-розслідуванням, присвяченого новинкам на книжковому ринку України.
У фокусі хворих на "рузькє мір" поплічників Вітренко опинився ніхто інший як наш головний редактор і директор видавництва "Zалізний Тато" Дмитро Савченко.
Варто навести красномовну цитату цього, так би мовити, лоботомічного епосу мовою ориґіналу:
«Издательство "Железный папа" занимается на Украине открытой пропагандой неофашизма и неонацизма. Стиль издательства – создание для осужденных Нюрнбергским трибуналом человеконенавистнических идеологий философских и псевдоэстетических оболочек. Этот стиль издатели позаимствовали у своего идейного кумира – главаря УНА-УНСО и "Братства" Дмитрия Корчинского. Ранее в издательстве выходили дневники и сборники его стихов. Увидел свет дневник соратника Д. Корчинского Алексея Середюка "Исповедь провокатора" – наглядное пособие по организации терактов. Несмотря на то, что официально на Украине пропаганда нацизма запрещена, "Железный папа" осуществляет свою деятельность легально, основатели издательства в украинской прессе гордо именуются "философами", "литераторами" и "военными деятелями"».
Як бачимо, виклад тексту оформлено у дусі "зіґометного Шахнаме" і може конкурувати лише з ліволіберальною помийницею під назвою "Заборона", яка, до слова, ґлорифікувала нашого головреда у подібних канібалістичних барвах.
«Радує те, що найтоксичніші ватани країни + 5-а колона надзвичайно ретельно слідкують за діяльністю нашої книготворчої лабораторії та моніторять новинки. Саме цим вони виправдовують самопозиціонування "Zалізного Тата", як "найбільш антиросійського видавництва України"... Тож діяльність наша не даремна і колоритну формулярну плюшку радаґітпропу ми таки вихопили», – прокоментував ситуацію Дмитро Савченко.
Фактично, давно померла ПСПУ, котра щосили марно виборсується з політичної труни, за безцінь взялася пропаґувати неформатну вітчизняну літературу, рекламуючи її серед російськомовних громадян.
Можливо, таким чином, ватоцефали прагнуть заробити бали перед своїми кремлівськими кураторами, показуючи хоч якусь діяльність; але ми-то знаємо, що навіть такі недолугі потуги давно грають на користь новітнього українського національного відродження.