Як на Харківщині легалізують сотні тонн фальсифікату під прикриттям ОВА.
У Харківській області сотні мільйонів гривень щорічно проходять через державний бюджет, але на практиці осідають у приватних інтересах вузького кола осіб.
Гроші, формально виділені на спорт, підготовку спортсменів та закупівлю палива, перетворюються на інструмент контролю та особистого збагачення. Завершується цей цикл у судах — там, де замість запуску розслідування з’являються формальні відмови, що дозволяють схемі продовжувати працювати, повідомляє НОН - СТОП.
Один із найбільш показових епізодів пов’язаний із паливним сектором регіону. Після роботи в обласній військовій адміністрації Олександр Скакун, за викладеною інформацією, зберіг вплив на ринок через мережу афілійованих компаній та довірених осіб. У центрі схеми — підпільний нафтопереробний комплекс у Мерефі, замаскований під складські приміщення. За твердженнями заявників, там виробляється фальсифіковане дизельне пальне із сирої нафти та газового конденсату, яке в документах проходить як «абсорбент» або «вуглеводнева сировина». Обсяги — сотні тонн на добу.
Реалізація здійснюється через тіньові АЗС та фіктивні транзитні компанії, без сплати податків і акцизів.
Паралельно діє тендерний контур: підконтрольні структури створюють видимість конкуренції на публічних закупівлях, після чого кошти перерозподіляються між афілійованими компаніями з ознаками безтоварних операцій. Таким чином легалізуються доходи від нелегального палива, а реальні прибутки приховуються за бухгалтерськими схемами.
За цими фактами неодноразово направлялися заяви до слідчого управління ГУНП у Харківській області. Результат — відсутність активних слідчих дій. Згодом були подані скарги до Київського районного суду Харкова на бездіяльність правоохоронців.
Слідчий суддя Колесник С.А. у справі № 953/6/26 відмовив у зобов’язанні розпочати досудове розслідування, пославшись на наявність раніше зареєстрованого провадження, яке «відкриває можливість» збору доказів. При цьому суд не оцінив фактичну відсутність будь-яких слідчих дій та багатомісячну пасивність органу досудового розслідування.
Другий блок — фінансування харківського регбі. За останні роки на навчально-тренувальні збори в регіоні виділялися десятки мільйонів гривень. У 2023 році з 50 млн грн, спрямованих на збори, 11 млн припали на регбі — вид спорту з обмеженою кількістю учасників і низькою масовістю. За викладеною інформацією, через систему формальних і фіктивних заходів кошти перераховувалися на картки керівників федерації та пов’язаних осіб, за відсутності підтверджувальних документів про реальні витрати. Слідче управління ГУНП, як стверджується, не вбачало в цьому складу кримінального правопорушення.
Спроба оскаржити бездіяльність також завершилася відмовою. Слідчий суддя Бородіна Н.М. у справі № 953/12259/25 не зобов’язала правоохоронні органи розпочати розслідування. Критики вказують на системний характер таких рішень, які блокують процес ще до стадії слідства. Як приклад наводиться рішення того ж суду про встановлення застави в 340,5 тис. грн водію позашляховика, який збив двох дітей на пішохідному переході.
Окремо згадується, що, за інформацією джерел, керівництво суду, зокрема голова Шаренко С.А., нібито впливає на розгляд резонансних справ. Ці твердження потребують перевірки компетентними органами, однак сам факт регулярних відмов у зобов’язанні розпочати розслідування формує стійку тенденцію.