У плані відсутнє реалістичне визначення перемоги та життєздатна стратегія її досягнення.
Автор статті, Ребека Коффлер, виокремлює 5 причин, чому вона дотримується такої думки.
1. У плані відсутнє реалістичне визначення перемоги та життєздатна стратегія її досягнення. План Зеленського являє собою не більше ніж старий запит, який він використовує вже понад два роки. Те, що стверджується як новий «конкретний» план, не містить чіткого шляху до перемоги у війні. Щобільше, визначення перемоги над росією у Зеленського залишається лише мріями. Членство України в НАТО, яку росія розглядає як частину свого стратегічного периметра безпеки, давно є червоною лінією Москви. Це путінська версія доктрини Монро. Для її реалізації путін розпочав цю війну. Тому, хоча прагненням Зеленського можна поспівчувати, наразі вони недосяжні.
2. План Зеленського ігнорує реальність на місцях. росія поступово, але впевнено просувається на полі бою. Україна зазнає ракетних атак, які знищують її енергетику. Зміна поточної ситуації — монументальне завдання, яке Україна не в змозі виконати. Далекобійні удари по рф цього не змінять.
3. У росії більше людей та зброї. Навіть Сполученим Штатам було б важко її перемогти. Байден обмежує можливості України, вважаючи реальним російську ядерну відповідь.
4. Населення росії втричі більше, що дозволяє путіну вести війну на виснаження до останнього українця.
5. росія перевершує Україну у військовій економіці, що дозволяє їй довше вести війну.
У результаті Коффлер хвалить Трампа за його стратегію щодо України.