Як Москва готувала хлібозаготівельний терор в Україні у 1932 році.
3 липня 1932 року Політбюро ЦК ВКП(б) вирішило направити до Харкова Лазаря Кагановича і В’ячеслава Молотова з метою домогтися затвердження для селянського сектора України нереального плану хлібозаготівель.
А вже 6 липня під тиском сталінських спецпосланців та за участю Станіслава Косіора і Власа Чубаря було ухвалено постанову Політбюро ЦК КП(б)У «Про план хлібозаготівлі» та затверджено III Всеукраїнською конференцією КП(б)У план хлібозаготівель у кількості 365 млн пудів, що значно перевищувало можливості українського села.
У Кремлі чудово розуміли, що отримати 365 млн пудів збіжжя з селянського сектора України нереально. Попри це, 25 липня 1932 року було підписано та розіслано до ЦК КП(б)У і РНК УСРР таємну телеграму Кагановича і Молотова про посилення вилучення хліба, заборону торгівлі хлібом та проведення жорстоких репресій проти селян, які вже голодували…
Вибірково організований комуністичним тоталітарним режимом штучний голод або Голодомор в Україні 1932-1933 років призвів до загибелі від 7 до 10 мільйонів українців, що становило на той час 25% населення України. Голодомор знищив чи не половину населення Центральної і Східної України.
Напередодні чергової річниці вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні, спільнота «Мемориал» опублікувала майже 40 тис. прізвищ співробітників НКВС СРСР, які брали участь в репресіях 1935-39 рр. Вони подані в довіднику Андрія Жукова «Кадровий склад органів державної безпеки СРСР. 1935-1939».
Уважно ознайомившись з переліком прізвищ працівників Центрального апарату УДБ НКВС УРСР, можна дійти висновку, що близько 80% усіх працівників, які здійснювали допити, фальсифікації справ, розстріли та заслання українців на каторжні роботи й табори в 30-ті роки ХХ ст. – були представниками єврейської національності.
Детальніше ознайомитися із повним переліком винуватців Голодомору 1932—1933 років в Україні можна у нашому матеріалі за наступним посиланням.