Чому цей задум може стати фатальним.
Передові генетичні технології дозволили людям змінювати властивості клітин насіння, мікробів, комах, рослин, тварин і навіть людей. Редагування геному дарує людству нову надію на боротьбу з невиліковними хворобами.
Ця галузь науки пройшла непростий і довгий шлях відтоді, як Грегор Мендель — батько генетики — уперше сформулював закони спадковості в 1850-х роках. А 3 лютого 1857 року народився Вільгельм Йогансен — учений, який увів терміни «популяція», «ген», «генотип», «фенотип». У наш час генетичні технології змінюють способи виробництва продуктів харчування, підвищуючи врожайність і запобігаючи катастрофічним втратам від посух, повеней і шкідників.
Також з’являються нові рішення в галузі боротьби з раком і багатьма спадковими захворюваннями, що покращує якість життя та його тривалість. Генетичні технології широко використовуються в системах кримінального правосуддя для виправдання невинних і засудження винних. Ба більше, такі технології започаткували генетичну генеалогію, даючи змогу людям знаходити своє етнічне коріння. Деякі вчені навіть вважають, що в майбутньому ця технологія дозволить створювати «суперлюдей» зі справжніми суперздібностями.
Але, незважаючи на всі ці досягнення, необхідно враховувати й ризики, які можуть нести подібні технології. А також очевидні перекоси: приміром, доступ до генної терапії для лікування хвороб може бути відкритий лише для людей із високим рівнем доходів.
Генетичні технології можуть посилити розрив у продуктивності сільського господарства, ставлячи в невигідне становище дрібних фермерів, особливо в країнах, що розвиваються, які не мають доступу до генетично модифікованого насіння або не можуть собі його дозволити. Ба більше, можливі непередбачувані наслідки для здоров’я, пов’язані з виробництвом генетично модифікованих культур, зокрема підвищений ризик забруднення довкілля та втрата біорізноманіття.
Негативні наслідки можуть бути ще жахливішими. Генетичні модифікації потенційно можуть призвести до створення «дизайнерських дітей» і надлюдей та докорінно змінити вигляд людства. Геномні дослідження можуть бути використані як зброя для завдання шкоди конкретним групам населення. Правові, етичні та моральні межі використання генетичних технологій стають дедалі розмитішими, створюючи можливості для їх неправильного використання та зловживань.
Кілька «плюсів» і «мінусів» розвитку генетичних технологій
Генетична модифікація може стати рішенням для низки генетичних захворювань, зокрема серповидноклітинної анемії, м’язової дистрофії та раку. Цього можна досягти шляхом модифікації людських ембріонів для виправлення генетичних дефектів.
«Існує понад 10 000 окремих генетичних мутацій, які в сукупності зачіпають, імовірно, сотні мільйонів людей по всьому світу. Ми могли б допомогти багатьом людям», — каже Шухрат Міталіпов, біолог з Університету охорони здоров’я і науки штату Орегон у Портленді. Технологія генної інженерії також може зробити сільськогосподарські культури стійкими до хвороб, безнасінними або здатними давати більші плоди.
«Хоча технологія має величезний потенціал, вона дуже дорога», — зазначає Робін Ловелл-Бедж з Інституту Френсіса Кріка. «Лікування однієї людини може коштувати мільйон доларів», — пояснює експерт.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, приблизно два мільярди людей не мають доступу до необхідних ліків, що фактично позбавляє їх можливості скористатися перевагами досягнень сучасної науки та медицини. Проблема забезпечення рівного доступу до медичної допомоги існує вже давно.
«Ми повинні почати говорити на ранньому етапі про способи зробити генну терапію економічно ефективною і стійкою», — заявила у зв’язку з цим CNN Альта Чаро з Університету Вісконсину в Медісоні.
Генетична модифікація може допомогти людям жити довше і здоровіше, зокрема в боротьбі з генетичними захворюваннями, такими як хвороба Альцгеймера.
«Літнє населення має величезне значення як із соціально-економічного погляду, так і з погляду навантаження на систему охорони здоров’я», — зазначив Хе Цзянькуй.
Водночас найбільша проблема полягає в тому, що редагування ембріона «для лікування складного захворювання, яке вражає людей наприкінці життя, є вкрай сумнівним», — наголосив Пітер Дреге, доцент Наньянського технологічного університету в Сінгапурі.
Відкриття дверей для модифікації ембріонів може стати слизькою доріжкою до євгеніки.
«Редагування геному полегшило уявлення про «поліпшення» людських рис», — заявила Рут Гард, кураторка виставки Cut + Paste, присвяченої технології редагування геному.
Наразі не існує чітких керівних принципів щодо того, коли слід застосовувати генетичну модифікацію до людини, що викликає гострі дискусії про те, за яких обставин це можна вважати виправданим.
«Деякі люди погодяться з тим, що використання редагування геному для модифікації дефектного гена, який може призвести до смерті немовляти, якщо його не лікувати, є прийнятним». Водночас ці ж інструменти можуть бути використані для надання ненародженій дитині певних фізичних рис, таких як блакитні очі або світле волосся.
Учені вивчили метод, відомий як гаметогенез in vitro (IVG). Цей процес дає змогу створювати людські яйцеклітини та сперматозоїди в лабораторії з будь-якої клітини організму людини.
«ЕКЗ, імовірно, ніколи не буде таким, як раніше. Ця технологія може змінити життя людей, дозволивши їм створити сім’ю своєї мрії», — каже Елі Адаші, фахівець із репродуктивної біології з Університету Брауна.
Така технологія відкриває можливість для безплідних і одностатевих пар мати біологічних дітей.
Багато аспектів наслідків генетичної модифікації ембріонів досі залишаються невідомими.
«Експерименти також показали, що приблизно у 20 % випадків зміни, пов’язані з редагуванням геному, можуть призводити до суттєвих перебудов геному людини, що є надзвичайно небезпечним. Це може спричиняти рак», — зазначила Ловелл-Бедж.
Крім потенційного виникнення захворювань, редагування геному також може «створити нові генетичні захворювання, які згодом передаватимуться з покоління в покоління», по суті, розширюючи спектр генетичних хвороб, а не звужуючи його.