Витягнута зі знайдених кісток на Східноєвропейській рівнині ДНК допомагає краще розуміти ризики хвороб місцевого населення. Але не тільки.
Результатами нового міждисциплінарного дослідження поділився професор еволюційної генетики Тартуського університету доктор наук Майт Метспалу. Він наголосив, що вивчення генетичного матеріалу людей, які жили та померли на терені від Фінської затоки до витоків Дауґави й Нямунаса, недостатньо для визначення родоводу людей, які живуть там зараз.
У рамках проекту, що завершився торік тому, пан Метспалу зі своїми колегами створили велику збірку зразків стародавньої ДНК, що охоплює всю Східноєвропейську рівнину. Крім секвенування ДНК, витягнутої із кісток, вона містить докладний опис археологічних знахідок, які були виявлені.
«Задля того, щоби зрозуміти, як відбувалися популяційні процеси у країнах Балтії, зокрема Естонії, недостатньо вивчати теперішнє їхнє населення. Це потрібно робити у значно ширшому контексті», — сказав професор Тартуського університету.
Використання радіовуглецевого методу дозволило команді дослідників визначити точний вік знахідок. Якщо розглядати їх усі разом, то можна отримати повнішу картину того, як поєднання ДНК, культури та мови сформувало предків естонців, латвійців та їхніх сусідів по Балтійському регіону за минулі століття.
«Наше дослідження засноване на давній ДНК, яка є подобою цифрової форми спадкового матеріалу. Ми вивчаємо археологічний матеріал, але відокремлюємо від нього біомолекули — ДНК — і потім вивчаємо їх за допомогою генетичних методів. Генетична історія народів — це багатошаровий пиріг. Кожної епохи, коли культури переміщалися, на берег Балтійського моря приходили нові люди зі своїми варіантами генів. Теперішні фіно-угорські народи генетично найбільше схожі на своїх нинішніх географічних сусідів, аніж на своїх географічно далеких мовних родичів.
Вони мають невелику генетичну спільність, яка, слід визнати, не є унікальною для них. Наші результати допомагають сформувати науково обґрунтовану національну самосвідомість, оскільки вони відіграють важливу роль у культурній історії естонців і заповнюють прогалину у вивченні формування населення Європи з використанням стародавньої ДНК на Східноєвропейській рівнині», — заявив доктор наук Майт Метспалу.
Раніше медіаагенція «Останній Бастіон» повідомляла своїх читачів про те, як науковці з Університету Колорадо з'ясували, чому люди отримуємо мітохондріальний геном не від батька; причина в яйцеклітинах. Тому етнічність передається від ДНК матері.