Created with Sketch.

«Подаруйте наркоманам календар»

16.02.2022, 16:30
Фото: © Aleksey Zimin

Найлегітимніше звернення громадян з приводу штампування державних свят зеленою цвіллю.

Сьогодні, вранці 16 лютого, прошкуючи до роботи, спостерігали за хлопцями у комунальних одностроях, котрі вставляли синьо-жовті прапорці у металеві конструкції вздовж Каштанової алеї. Про щось бубоніли між собою. Ми навіть знаємо про що.

Певно, коментували ранковий ультрапафосний спіч очільників Верховної Ради України Руслана Стефанчука і Олександра Корнієнка з нагоди встановлення нового всенародного свята – Дня єднання. Ми цих обох теж почули.

Патетичні фрази, вишукані слова, пропікаючі до кісток епітети й вітіюваті метафори дворецьких аж скапували любов'ю до рідного народу, готовністю огрядні животи свої покласти на олтар суверенності своїх хуторів, економічного процвітання на окремо взятій житловій площі і доступу перших, других і третіх ледь до скумбрії по вісім. Декілька разів у контексті злипання був згаданий першовідкривач усього на світі включно з колесом, паровим двигуном і вакциною Пфайзер.

Поспішали до верстата, то й не почули ще одного «полум'яного діджея». Немає сумніву що фігляр на прізвисько Браун теж зморозив свої п'ять копійок про особливу роль блазня у єднанні ашкеназі з автохтонним козацтвом.

І глибше розуміємо свого Леоніда Талалая, який теж, бідолаха, трохи раніше бідкався з приводу «світського бомонду з бандюг і повій»:

…Ох, як холодно, Господи, холодно, холодно, ти накрий мене снігом, морозом зігрій…

Якщо бункерному щуру захочеться одним махом компенсувати втрати від проваленого бліц-крігу 16 лютого, йому не треба нічого вигадувати – за нього попрацювала нікчеми з команди найЗеленішого.

Наш «патріот», після того, як увесь світовий бомонд витер об нього ноги у процесі умиротворення Мюнхена-38 Москви-22, вигадав ще один привід доточити величі до своєї клоунячої парсуни – оголосив свій День соборності 2.0, через два тижні після справжнього. Ні страму, ні совісті.

Годі шукати приклади переконливішої девальвації інституцій держави.

Народився у селі на Сумській Слобожанщині, наразі – полтавець, вчитель історії і тоді ще суспільствознавства, профспілковий чиновник, активіст і фрондер інформаційного простору, пенсіонер, українець, але все ще оптиміст

Читайте також
Операція «Підсанкційний Люсьєн»: головне, щоби забули про Порошенка
Опінії
Липська для Банкової: як із репутацією?
Політика
ЦПК імені Шабуніна за 12 років так і не поборов корупцію в Україні
Опінії
Українські прокурори кличуть кума путіна на особисту зустріч
Опінії
Чого не розуміють у США?
Світ
Влада Полтавщини примусила освітян славити смарагдового Хєрпіду
Полтава