Перша церква на честь Успіння Пресвятої Богородиці в с. Абазівка (на той час – с. Єлизаветине) збудована 1847 (освячена 05.09.1847) полковником Михайлом Васильовичем Абазою та його дружиною Єлизаветою Іллівною. Розміщувалася позаду лівого крила палацового комплексу в маєтку Абази.
На будівництво храму власник маєтку виділив із власного капіталу 40000 руб. Це була однобанна, мурована, поштукатурена ззовні та зсередини хрещата в плані споруда. Мала апсиди: напівкруглу вівтарну та прямокутні бокові. Центральна частина перекривалася напівсферичним куполом, що спирався на високий гранчастий восьмиплощинний світловий барабан, кожна із граней якого мала високі аркові вікна. Перехід від квадрату центрального підкупольного простору до восьмерика здійснювався за допомогою парусів. Прибудована із заходу двоярусна дзвіниця мала наметове завершення, перший її ярус – квадратний у плані, другий – восьмерик. Фасади основного об’єму та дзвіниці були пишно декоровані арками, нішами, поясками та колонками. Увесь декор був виконаний із застосуванням лекальної цегли.
У 1890 У. ц. володіла 33 дес. ружної землі, 4000 руб. капіталу. До парафії входили с.с. Писарівщина-Рожаївка, Войтівка, Войтова Балка, Бугаївка, хутори Климківські. Парафіян 1895 – 1121 душа; 1902 –1204 душі обох статей. Мала будинок для причту, два будинки для священика та диякона. Діяли церковна б-ка, церковнопарафіяльне попечительство, два земських училища. 1912 до земельних володінь додалася 1 дес. садибної землі; парафіян – 3333 душі. При храмі існувала одна школа змішаного типу і одна церковнопарафіяльна школа.
Споруда У. ц. зруйнована 1938. Спочатку скинуто хрест, потім зірвано металеву бляху з покрівлі й розібрано стіни. Невдовзі після повного знищення У. ц. на її місці поставили стовп – своєрідну карусель для розваги сільської дітвори.
Релігійна громада відновила свою діяльність у 1990-х як громада УПЦ МП. Зареєстрована 21.10.1996 за № 517. Богослужіння первісно проводилися у молитовному будинку. 1999 органами місцевого самоврядування було виділено земельну ділянку, і з ініціативи настоятеля Абазівської парафії о. Костянтина Денисенка розпочато будівництво нового храму.Проектно-кошторисна документація для будівництва була виготовлена колективом «Полтаваархпроекту» під керівництвом арх. В. Д. Шевченка. Будівництво проводилося на благодійні пожертви, у т. ч. таких підприємств як НВП «Нафтоавтоматика» (кер. – С. Калашников), «Облагропостач» (кер. – П. Ківшик), «Насіння» (кер. – О. Кочубей) та ін. Сьогодні храм – це невелика однокупольна мурована споруда.
Із священиків відомі: Василь Петрович Базилевич (1890), Михайло Васильович Базилевич (1895, 1912 ?), Костянтин Денисенко (з 1996); із дияконів: Стефан Якович Тихонович (1902); із псаломщиків: Петро Йосипович Калинецький (Каменецький; 1890, 1895), Василь Захарович Мороз (1883,1902); із церковних старост: козак Семен Федорович Федій (1902), козак Василь Якович Власенко (1912), Василь Іванович Данько (2008).
Літ.: Коломенский, 1890. – С. 110-111; Коломенский, 1895. – С. 73; Грановский, 1901. – С. 179-180; Клировая книжка…, 1902. – С. 21; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 224; Дорошенко М. І воскресне зруйнований храм // Полтавський вісн. – 2000. – 4 серп.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко.