Від початку свого існування Московське царство в своїй зовнішній політиці обрало
шлях експансії та перманентних війн із сусідами. Більшість цих конфліктів проходили під
гаслами повернення втрачених земель. В цьому ряду подій стоять також воєнні виправи
XVII ст. Однією з найменш відомих та катастрофічних для Московії була Смоленська
війна, в якій козацтво воювало на боці польського короля Владислава IV. Потрапила в
центр подій цього конфлікту і наша Полтава.
Деулінське перемир’я 1618 року між Річчю Посполитою та Московією,
не зважаючи на компроміс збоку обох держав, не вирішувало політичних
суперечностей між ними. І нова війна була лише справою часу. Такий
момент настав влітку 1632 року. Використавши внутрішньополітичну кризу в
Речі Посполитій, війська московітів перейшли кордон свого сусіда,
розпочавши активні бойові дії на території Смоленщини, Сіверщини та
Задніпров’я. Подальший перебіг цих подій досить повно висвітлений у
працях багатьох істориків, ми ж зосередимо нашу увагу на одному
маловідомому епізоді цієї війни, пов’язаного з Полтавою.
З приходом зими 1633 року зросла активність московських військ на
території Сіверщини і Задніпров’я. В середині грудня один із загонів
прикордонних воєвод кількістю близько 3 тис. чоловік зненацька взяв в
облогу Полтаву. Однак залога витримала її в замку і, дочекавшись
підкріплення, сама перейшла у наступ. В листі до короля Великий коронний
гетьман Станіслав Конєцпольський повідомляв, що нападники, зазнавши
важких втрат, були змушені тікати з ганьбою, залишивши на полі бою навіть
свої клейноди — прапори, бубни та сурми.
Нажаль, письмові джерела повніше не розкривають перебіг тих подій
під Полтавою. Втім їх цінність складно переоцінити. Виходячи з наведеного
повідомлення, Полтава на той час вже мала фортифікаційні споруди, свою
залогу, налагоджені комунікації і була включена до адміністративно-
територіальної системи Речі Посполитої.
Викладені факти підтверджуються також і археологічними матеріалами.
Зокрема, дослідження в історичному центрі міста, по вул. Жовтневій, 5а
виявили надійні свідчення процвітання Полтави на початку XVII ст.
Розкопками зафіксовано та вивчено культурний шар цього часу, а також
синхронні житлові та господарські об’єкти. З числа знахідок привертають
увагу речі, пов’язані з військовою справою —характерні свинцеві кулі,
рушничні кремені та деталі амуніції. Таким чином, вищеописані історичні
події підкріплюються в тому числі і археологічно.
Юрій Пуголовок,
кандидат історичних наук
науковий співробітник
Полтавської археологічної експедиції
ДП НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ
* для ілюстрації використано картину Ю. Брандта «Повернення