У Ватикані помер Папа Римський Франциск. Йому було 88 років.
Про це повідомили у Ватикані з посиланням на кардинала Кевіна Фаррелла.
За його словами, Папа помер о 7:35 ранку.
«Все його життя було присвячене служінню Господу та Його Церкві. Він вчив нас жити цінностями Євангелія з вірністю, відвагою та вселенською любов'ю, особливо на користь найбідніших та найбільш маргіналізованих. З безмежною вдячністю за його приклад як справжнього учня Господа Ісуса, ми віддаємо душу Папи Франциска безмежній милосердній любові Триєдиного Бога», — сказав кардинал.
Ще нещодавно понтифік переніс важку хворобу, під час якої йому робили переливання крові та вентиляцію легенів. Через критичний стан його лікарі навіть розглядали можливість припинити лікування, щоб дозволити йому піти з життя у спокої.
Похоронна церемонія Папи Римського
Похоронна церемонія зазвичай відбувається на 4-7 день після смерті. Її очолює декан Колегії кардиналів. І хоча протокол залишився величним, чинний Папа Франциск змінив його у бік простоти: відмовився від трьох трун і високих подіумів. І навіть заздалегідь обрав для себе не Ватиканські гроти, де лежить більшість його попередників, а базиліку Санта-Марія-Маджоре - улюблену святиню в Римі.
Конклав: обрання нового Папи
Після прощання - час обирати нового Папу. Вибори нового Папи розпочинаються не раніше ніж на 15-й і не пізніше ніж на 20-й день після смерті понтифіка. І тут починається найтаємничіший етап - Конклав. Кардинали з усього світу, яким ще не виповнилося 80 років (наразі їх 120 осіб), збираються у Ватикані.
Вони поселяються у будинку Святої Марти, а сам Конклав відбувається в Сикстинській капелі, зачиненій на ключ - буквально, як це передбачає слово conclave (з латини - «замкнені разом»).
Світ відрізається. Жодного зв’язку ззовні: ні газет, ні телефонів, ні Wi-Fi. Гвардійці стоять на варті, а кардинали моляться, розмірковують і голосують. Іноді - годинами, іноді - днями.
Згідно з указом, виданим Папою Бенедиктом XVI у 2007 році, для обрання нового понтифіка кандидат повинен отримати не менше ніж дві третини голосів кардиналів-електорального складу.
Кожен голос подається письмово, таємно, ім’я вписується від руки, часто - навмисно спотвореним почерком. Усі бюлетені після голосування спалюють. Якщо дим із димаря над капелою чорний - нового Папи ще немає. Якщо білий - його вже обрали.
Дим - не жарт. У нього додають спеціальні речовини, а щоб не виникло плутанини, одночасно дзвонять дзвони. І саме тоді світ знову затамовує подих. На балкон собору виходить кардинал-протодиякон і урочисто виголошує: Annuntio vobis gaudium magnum: Habemus Papam! («Я проголошую вам велику радість: маємо Папу!»).
Новий понтифік зʼявляється у білому вбранні. Щойно обраний, переодягнений у кімнаті, яку називають «Кімнатою сліз» - бо, кажуть, саме там багато хто з обраних дозволяє собі зронити перші емоції. Він виходить до натовпу й дарує своє перше Urbi et Orbi - благословення місту і світу.