Римський понтифік не має боєздатних дивізій, натомість у нього по всьому світу є сотні мільйони вірян, зазомбованих російською пропагандою.
Будь-які так звані "мирні ініціативи" Папи Римського Франциска, котрі так часто дратують українців, – позбавлені реальної перспективи. І не тому, що ініціативи "погані".
Річ у тому, що апостольський понтифік, як і багато інших міжнародних організацій та глибоко стурбованої міжнародної громадськості, de facto та de jure не має жодних інструментів впливу на війну. Інструментами впливу є зброя та гроші.
І тому на війну впливають Сполучені Штати Америки, які дають зброю і фінанси, впливає Європейський союз, країни-учасниці якого надають. Власне, весь ЄС допомагає Україні грошима і, вже теж, зброєю.
Опосередковано на війну впливає навіть комуністичний Китай, – бо купляє у Росії нафту і, тим самим, продовжує життя її режиму. Але цих інструментів у міжнародних організацій і, навіть, у Папи Римського немає.
Все тому, що без волі ключових держав їхні "мирні плани" (увага!) – це всього лише добрі побажання про все хороше! Єдине, де міжнародні структури можуть мати вплив: гуманітарні місії – допомога українцям на окупованих територіях й обмін полонених.
Саме цим міжнародні організації та мають займатись. І коли вони це роблять, ні в кого це не викликає жодного роздратування, лише підтримку.