Тут має працювати не кострубатий та популістський закон, а СБУ!
Дмитрук втік за кордон...
Виголосивши свою антиукраїнську проповідь у ВР, він спокійнісінько сів на авто й перетнув кордон України.
Спочатку в православну Молдову, а потім, літаком, у католицьку Італію. Як таке можливо?
Протизаконна багатотисячна хресна хода дійшла до Почаєва.
Забороняли, забороняли - все виявилося фікцією.
Ну і перепощу текст із телеграм-каналу «»Веселий піп":
Олександр Сапронов підводить підсумки:
«Цей допис багатьом не сподобається, але я все-таки накидаю гівна на вентилятор всезагальної ейфорії від заборони «Московської церкви».
Найголовніше – цей закон абсолютно «пшиковий», тобто він, попри всю мотивацію та аргументацію, не здатний нічого заборонити. Чому?
Аргумент раз: юридично такої організації як УПЦ, УПЦ МП, РПЦвУ, як завгодно це називайте – не існує.
За найскромнішими оцінками, до складу УПЦ на сьогодні входить 6-7 тисяч релігійних громад, але весь прикол в тому, що кожна найменша громада найдальшого села – це окрема юридична особа.
Якщо хочете – УПЦ це тисячі маленьких ГО-шок, які мають між собою ні до чого не зобов’язуючі меморандуми про співпрацю та іноді зустрічаються на спільних заходах, як структури, що займаються схожою діяльністю.
Якщо закон заборонить «Київську Митрополію Української Православної Церкви», він заборонить не 6-7-8 тисяч парафій одним махом, а одну-єдину парафію в Києві, яка зареєстрована з таким юридичним ім’ям.
Аргумент 2: враховуючи, що одним махом нічого заборонити не вдасться, потенційно наша судова та юридична системи зіткнуться з ситуацією, коли треба буде забороняти тисячі юридичних організацій окремими, одиничними рішеннями. Чи впорається вона з цим? Питання риторичне.
А ще врахуйте, що більшість статутів парафій УПЦ юридично дійсно не мають жодного стосунку до РПЦ.
В статутах релігійних громад може бути написано про підпорядкованість безпосередньо місцевому єпископу, максимум - митрополиту Київському Онуфрію, але аж ніяк не російському патріарху Кірілу.
Потенційно держава може стикнутись (і вже стикається, але в набагато менших об’ємах) з сотнями і тисячами судових позовів, які в більшості (якщо не буде політичного рішення «зверху» для суддів) будуть програшні для держави.
.......
Але сьогоднішній закон ніяким чином цю атомізовану структуру не ліквідує.
Тут має працювати не кострубатий та популістський закон, а СБУ, і дійсно саджати тих єпископів і священників, що вже знаходяться під судом, і тих, хто ще чомусь не був звинувачений у державній зраді.