Давайте розберемось, за що треба дякувати і за що не треба дякувати президенту Зеленському у справі звільнення полонених "азовців".
Повернення в Україну командира "Азова" Дениса Прокопенка "Редіса" та ще чотирьох командирів - це серйозне посилення Сил Оборони.
Прокопенко - один з найкращих бойових лідерів, справжній військовий професіонал, який вміє створювати боєздатність, вчитись та самовдосконалюватись. У 2021-му році саме Прокопенко та "Азов" проводив для групи комбригів та комбатів ЗСУ командно-штабні навчання по організації бою у наступі за статутами НАТО, які запроваджені були тільки у "Азові".
Тому досвід, інтелект та характер Прокопенка можуть зіграти видатну роль у війні, якщо він отримає необхідні ресурси.
Рішення президента Туреччини Ердогана по звільненню командирів "Азову" та продовженню "зернової угоди" - це визначний крок у допомозі Україні.
Звільнення Прокопенка дозволить швидко завершити слідство по одному з ключових питань - так стрімко був зданий за кілька днів південь України, хто відповідальний за відкриття усіх проходів ворогу на Чонгарі, хто відповідальний за повну неготовність до оборони Маріуполя, Мелітополя, Бердянська, хто має відповідати, що Маріуполь був повністю не прикритий з тилу, що призвело до оточення на п'ятий день війни.
Саме через відсутність вчасних рішень 12-та бригада НГУ, у складі якої був "Азов", та 36-та бригада морської піхоти ЗСУ, разом з приданими підрозділами одразу після початку війни були фактично залишені у "котлі", і були приречені на героїзм у абсолютно невигідних умовах бою.
Повернення Дениса Прокопенка дозволить нарешті назвати усіх відповідальних за драму Маріуполя, бо "Редіс" - людина принципів та честі.
Давайте розберемось, за що треба дякувати і за що не треба дякувати президенту Зеленському у справі звільнення полонених "азовців".
Верховний Головнокомандувач Зеленський не надав своєчасний наказ на розгортання військ, на призов оперативного резерву, військ ТРО, та наказ на підрив мостів, що дало можливість російським окупантам наступати на повній швидкості у маршевих колонах, на другий день війни без бою росіяни захопили Мелітополь, на третій день без бою захопили Бердянськ, на четвертий день захопили Токмак, на п'ятий день війни російські війська оточили без бою Маріуполь, і тим самим увесь гарнізон понад 5 тисяч бійців, дві бригади у повному складі - 12-та Нацгвардії, у складі якої "Азов", і 36-та морської піхоти ЗСУ опинились у "котлі", і були змушені одразу вести бій у критичних умовах.
Верховний Головнокомандувач Зеленський кілька разів відвідав Маріуполь і добився добудови автомагістралі, але Зеленський взагалі нічого не зробив, щоб підготувати Маріуполь до оборони. Ніяких споруд, ніяких запасів снарядів, ні забезпечення, ніяких позицій, ні інженерних машин, ні інженерних мін, взагалі нічого:
Більша частина зброї "Азова" була у ремонті з 2019-го року, і полк не міг воювати усіма силами. Маріуполь влада готувала до здачі. За це дякувати? За це треба судити.
Верховний Головнокомандувач Зеленський призначив на найвищі посади в СБУ викритих агентів ФСБ - начальника головного управління СБУ по Криму Кулініча та начальника головного управління внутрішньої безпеки СБУ Наумова, призначив на найвищу посаду в розвідці - начальник комітету по розвідці при президенті України російського агента Демченко, який не попередив про напад. Саме призначені Зеленським посадовці дозволили російській армії швидко та без бою проїхати Чонгар та оточити Маріуполь. За це дякувати? За це треба судити.
Верховний Головнокомандувач Зеленський обіцяв особисто допомогу оточеному гарнізону Маріуполя, резерви, вогневу підтримку, деблокаду, все це не було зроблено. Коли мізерні запаси боєприпасів повністю закінчились, гарнізон Маріуполя, який зробив більше ніж це можливо в умовах абсолютної переваги росіян, за наказом Верховного головнокомандувача здався у полон, під гарантію Зеленського, що усіх звільнять.
У полон потрапило понад 2 тисячі захисників Маріуполя, з них по обміну звільнено близько 500. Близько 1500 - "азовців", морських піхотинців, прикордонників, інших учасників оборони, продовжують перебувати у полоні. За це дякувати?
Дякую Верховному головнокомандувачу Зеленському за те, що він приділяє увагу поверненню полонених, дякую, що сам їх возить, відмічає Дениса Прокопенка та інших видатних героїв легендарної оборони Маріуполя. Так, дякую.
І Зеленський виправляє деякі наслідки своїх жахливих дій та бездіяльності, внаслідок яких росіяни змогли оточити, вбити та захопити у полон тисячі патріотів. І понад 1500 оборонців досі у полоні у жахливих російських тюрмах.
Зеленський та Єрмак зараз намагаються показати, ніби вони друзі "Азова" - хоча вони самі намагались послабити "Азов" усі три роки перед війною, саме за їхніх вказівок "Азов" не випускали на фронт, не давали техніку та боєприпаси.
Тому що влада розуміє - зараз вони прикриваються посадами, але влада не вічна, і після перемоги дуже багато українських героїв, дуже багато друзів та родичів загиблих, зроблять все, щоб притягнути винуватців швидкої здачі півдня та інших регіонів країни.
Суд буде. І на суді в пам'ять усіх загиблих доведеться відповідати не солдатам і сержантам, а тим, хто призначав агентів ФСБ на найвищі посади, тим, хто заглядав в очі ворогу та запускав руки в оборонний бюджет, тим, хто готував країну до здачі.
І на суді треба розібратись, кому дякувати, а кому відповідати за десятки тисяч втрачених життів...